Діла не наші — діла монарші

Остап Вишня

Крім бубнового, червового, жирового й винового королів, на світі є ще колишній югославський король Петро, колишні королі Румунії Кароль і Міхай, теперішній король і майбутній некороль Греції Павло.

Існують іще деякі майбутні колишні королі.

Як передавало телеграфне агентство Домей-Цусін чи Цуцумей-Досін, королі: бубновий, червовий, жировий і виновий королюють у картярських колодах, а колишній югославський король Петро прибув на постійне прожиття до Бразілії.

Прибув не сам, а разом з своєю дружиною, колишньою грецькою принцесою Олексапдрою.

Прибув, кажуть, благополучно, чого ми бажаємо всім колишнім королям.

У Бразілії, в її столиці Ріо-де-Жанейро, вже чимало часу проживає і колишній король Румунії Кароль.

От, значить, уже в Ріо-де-Жанейро не один колишній король, а цілих два колишні королі...

Вже їм не так і сумно.

Ясна річ, що без держави, без державних справ, без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело, проте при деяких державно-організаторських здібностях потроху можна вже й закоролювати.

На сяку-таку віллу, гадаємо, грошенята знайдуться.

Треба придбати вілли поруч: отак — югославська, а отак — румунська.

На югославській віллі написати: "Югославія", а на румунській — "Румунія".

І вже ввечері можна буде налагоджувати державні через перелаз зносини.

У добрій пригоді стануть в королівському житті ознаки монаршої влади — скіпетри.

Як уткнути скіпетр на вгороді біля курника, — до чого буде великодержавне зрудію на скіпетрі королевам глечики сушити.

І корона — здасться.

Навесні в короні хороше квочку підсипати.

Одна квочка навіть інтерв'ю в херстівські газети давала.

— Ніде, — каже, — так курчата не лупляться, як у королівській короні. З вісімнадцяти яєць тільки два й розбовтки.

А восени коронами добре горобців ловити.

Короною горобців ловлять так, як у нас підситком...

Під один край корони підставляється паличка, до палички прив'язується довгесенький мотузок, під корону насипається зерно. Король сидить на троні, держить в руці мотузок і стежить: як тільки горобці під корону наб'ються зерно клювати — король за мотузок — сіп! — корона горобців і накрила.

Тоді біжить королева до корони й виловлює під короною горобців.

А як королю треба кудись вийти в державних справах, тоді королева сідає на трон і за мотузок сіпає.

Так можна, не сумуючи, навіть у чужій державі королювати.

А там згодом під'їдуть іще монархи.

А як назбирається в Бразілії чималенько монархів, тоді вже справжня монарша робота піде.

З ранку до вечора можна буде п "триньки" гратиі

1950

Про вірш

В'їдливий памфлетно-сатиричний фельєтон викриває історичне банкрутство європейських вінценосних емігрантів, висміюючи їхню марнославну безпорадність через побутове зниження величі монархічних атрибутів.

Історія

Твір написано у повоєнний період (1947–1948 роки) на тлі остаточного краху профашистських монархій у Східній і Південно-Східній Європі: повалення короля Югославії Петра II Карагеоргієвича, зречення румунського короля Міхая I (та його попередника Кароля II), а також династичної кризи в Греції під час громадянської війни.

В умовах розгортання «холодної війни» радянська преса активно дискредитувала залишки європейської аристократії, які шукали прихистку в Латинській Америці чи Західній Європі; Остап Вишня, як провідний сатирик республіки, регулярно виконував завдання зовнішньополітичного фейлетоніста, інтерпретуючи міжнародні події крізь призму нищівного народного глузування.

Форма

Жанр твору — міжнародний сатиричний фейлетон-памфлет. Композиція розгортається від пародійного переліку картярських мастей («бубновий, червовий, жировий і виновий») до гротескної віртуальної моделі «сусідського» життя скинутих вінценосців на сусідніх курортних віллах у Ріо-де-Жанейро.

Оповідна техніка ґрунтується на прийомі бурлескного травестування високих державних категорій: політична дипломатія зводиться до «зносин через перелаз», монарші регалії (скіпетри й держави) прирівнюються до городніх кілків. Пародійне цитування вигаданих телеграфних агенцій («Домей-Цусін чи Цуцумей-Досін») та саркастичний суржик («закоролювати», «некороль») увиразнюють балаганний ефект.

Як читати

Центральний образний конфлікт фейлетону — несумірність пихатих монарших амбіцій із жалюгідною роллю політичних банкрутів і паразитів, позбавлених тронів, територій і підданців. Вишня майстерно деміфологізує «божественне право» королів, переводячи їх у розряд дрібних картярських фігур чи комічних емігрантів-дачників.

Комічне досягається завдяки їдкому сарказму та тотальному побутовому очудненню: королівські драми змальовано як клоунаду в південноамериканських декораціях, де королі змушені власноруч чіпляти таблички на паркани та домовлятися про межу, як сварливі хуторяни.

Твір демонструє демократичний світогляд автора, для якого будь-яка відірвана від народу деспотична влада є історичним анахронізмом, приреченим на забуття й зневажливе висміювання світовою спільнотою.

Теми: політична сатира · фейлетон · памфлет · викриття монархії · міжнародна політика · сарказм

Усі поети