Геометрія

Остап Вишня

I

Піфагорові штани — назва, по-перше, вульгарна, а по-друге, вона не відповідає дійсному станові речей.

Ну, хто-таки, скажіть, може пошити штани з катета або з гіпотенузи?

Ми знаємо, що матерії — сукна чи шевйоту — на штани треба приблизно один метр.

Ну, а скільки треба на штани катетів, а скільки гіпотенуз?

Ніхто цього не скаже.

Отже, Піфагорові штани зовсім не штани, а геометрична теорема, що її винайшов і довів великий грецький математик Піфагор, що народився на острові Са-мосі, потім переселився в південну Грецію, де й жив у V столітті до нашої ери.

Піфагорова теорема, як ви знаєте, полягає ось у чім:

"Сума площ квадратів, побудованих на катетах прямокутного трикутника, дорівнює площі квадрата, побудованого на гіпотенузі цього трикутника".

Цією теоремою найбільше уславився Піфагор перед математикою, перед усім людством.

І ніколи за це людство Піфагора не забуде.

II

Васька Перепелицю Піфагор цікавив постільки, поскільки треба було знати і вміти довести його теорему перед учителькою геометрії Вірою Іванівною.

І все!

Більше Піфагор аж ніяк Васька Перепелицю не цікавив, а — навпаки — непокоїв його.

Та й справді: десь там аж на острові Самосі народився якийсь там Піфагор, вигадав аж у V столітті теорему, а ти тут страждай!

Та ще й Віра Іванівна:

— Ти, Перепелице, продивись Піфагорову теорему, та не один раз продивись, бо ось-ось екзамени! А ти не дуже, Васю, її знаєш!

Добре говорити Вірі Іванівні — "продивись": що, вона, Віра Іванівна, центр нападу чи воротар?

Що, їй. Вірі Іванівні, болить, що вчора футбольна команда з вулиці Чкалова забила команді, де грає Васько, три голи, а Васькова команда їм — нуль?

3:0!!

Жарти вам!

Добрі мені жарти, коли капітан Васькової команди Вано Недоберидзе плакав!

Чесне піонерське, отакими сльозами плакав.

А потім одібрав у Рубена Амудар'яна, воротаря, бутси й крикнув:

— Біжи додому в шкарпетках! Партач!

— Холодно, Вано! Як я побіжу? Та й мама...

— Що "холодно"?! Що "мама"?! А пропускати м'ячі не холодно?! А три — нуль — теж "мама"?!

А Васькові Вано підніс під самісінький ніс кулака :

— У штангу? Я тобі дам у штангу! Так коли Васькові, скажіть, будь ласка, робити оте саме "продивись"?

Остап Вишня — Самі тобі румуни… Остап Вишня — Реготуни Остап Вишня — Перчіль у похід зібрався… Ще 108 творів → Біографія Остапа Вишні

Несправедлива Віра Іванівна!

III

Екзамени.

Екзамени — річ серйозна. Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь, — ціле ж літо тоді нанівець піде!

А як іще, крий доле, на другий рік залишишся?!

А футбол хіба річ не серйозна? Кому хочеться діставати 3:0 на користь супротивника?!

От і крутись! От і страждай!

Дехто каже, що спочатку приготуй уроки, продивись вивчене, а потім і в футбол можна.

Але це так говорять, мабуть, не футболісти.

Хоч візьміть, приміром, Вано Недоберидзе, капітана футбольної команди: він і в футбол грає, і вчиться непогано. Якось так уміє...

А у Васька так не виходить.

Чому — він і сам не знає!

Однаково ж він із Вано ніби й уроки готує... Тільки Вано спочатку вивчить уроки, а потім у футбол тренірується, а Васько спочатку тренірується у футбол, а потім учить уроки.

А хіба це не все дно?

Сама ж Віра Іванівна каже, що від зміни місця доданків сума не змінюється.

Перед екзаменами Васько кріпко засумував.

"Доведеться, мабуть, кинути футбол!" — подумав Васько.

— Чого ти, Васю, такий сумний? — запитав його Рубен Амудар'ян.

— Екзамени! Доведеться, мабуть, припинити футбол! За геометрію треба братися! Погано в мене, Рубене, з геометрією!

— "Пифагоровьі штани на все стороньї равньї", — заспівав Рубен Амудар'ян.

— Ти не смійся, Рубене, тут не до сміху. Віра Іванівна сказала, що, як не візьмусь за геометрію, може бути погано!

— "Погано"! "Погано"! — перекривив Васька Рубен. — Що ти не знаєш, що робити? Ту ж саму Піфагорову теорему не можна хіба накреслити на долоні або на пальцях? Та й основні теореми теж сяк-так понамальовуємо. Я тобі перед екзаменами допоможу!

Днів, мабуть, із сім сидів перед екзаменами Васько Перепелиця і все записував чорнильним олівцем не долонях і на обшлагах у сорочці теореми та аксіоми.

Мало не всю геометрію за допомогою Рубена по списував та понакреслював.

"Викручусь!" — думав собі Васько Перепелиця.

Іде Васько Перепелиця на екзамен з геометрії.

Боязко Васькові...

Боязко, та, проте, він сам себе підбадьорює: "Те невже ж провалюсь? Все ж у мене списано".

Треба ж було Рубенові взяти до школи футбольного м'яча, щоб після екзаменів зразу на майданчик — і в футбола!

Раненько прийшли наші учні до школи, — екзамени ще за годину.

— А давай ударимо, Васго, — крикнув Рубен і вдарив по м'ячу.

Васько одбив. Підбігає ще кілька учнів. Літає м'яч по шкільному двору.

От Рубен як ударить! Гарматний удар!

Васько хотів перехопити м'яча, а він його по руках я-а-ак шарахне! Васько впав і руками в калюжу, підхопився, як глянув на руку, так і вмер...

Руки — сині-сині, бо чорнильний олівець розлізся, ну, такі руки, хоч поодрубуй.

А головне, м'ячем поперебивало усі перпендикуляри, поперемішувало катети з гіпотенузами, а з Піфагорової теореми наробило кваші.

...Як увійшов Васько до класу, як подивилася Віра Іванівна на руки, покивала головою та й опустила в журналі проти прізвища Васі Перепелиці коротенький перпендикуляр... Одиницю!

Навіть не екзаменувала.

За те поставила, що хотів обдурити вчительку і цілу екзаменаційну комісію.

Про-о-пало у Васька Перепелиці літо!

1952

Про вірш

Блискуча сатирично-гумористична мініатюра з теплою іронією змальовує вічний конфлікт між схоластичною абстракцією шкільної науки та живим, практичним світовідчуттям учнівської юності.

Історія

Усмішка написана на початку 1950-х років, коли Остап Вишня приділяв значну увагу темам виховання, шкільної освіти та повсякденного життя радянських підлітків, публікуючи педагогічно-сатиричні нариси у періодиці. Тодішня радянська школа нерідко потерпала від формалізму та сухої зубрячки, що ставало об'єктом доброзичливої критики митця.

Твір апелює до загальновідомого фольклорного шкільного топосу «Піфагорових штанів», переосмислюючи класичний учнівський досвід крізь призму світогляду повоєнного покоління школярів, для яких сухі геометричні фігури контрастували з практичними потребами побуту.

Форма

Жанрово це гумористичний образок із елементами фейлетону та пародії на шкільний підручник. Композиційно твір чітко розпадається на дві контрастні частини: перша — псевдонаукове, буквалістське спростування терміна «Піфагорові штани», друга — колоритна психологічна замальовка душевних страждань учня Васька Перепелиці.

Стилістика насичена прийомом редукції високого до низького (математичні катети й гіпотенузи перевіряються мірками кравецького сукна та шевйоту). Діалогічні репліки вчительки Віри Іванівни та внутрішнє ремствування школяра передані за допомогою живої інтонаційно-розмовної мови, сповненої дитячої логіки обурення.

Як читати

Комічне розгортається завдяки прийому абсурдизації буквального розуміння фразеологізмів: автор із серйозним виглядом підраховує, скільки «катетів» треба відрізати на штани замість сукна, оголюючи дистанцію між мертвою формулою та життєвою річчю. Постать античного філософа переноситься у профанний вимір, стаючи особистим кривдником полтавського чи київського хлопчака.

Образ Васька Перепелиці — класичний тип бешкетного, безпосереднього школяра, для якого давньогрецький острів Самос і V століття до нашої ери існують виключно як джерело прикрощів перед екзаменами. Його образа на Піфагора («вигадав... а ти тут страждай!») втілює здоровий дитячий егоцентризм, психологічно точно схоплений майстром.

Гуманізм твору зосереджений у лагідному прощенні дитячих лінощів і нагадуванні вчителям та дорослим про те, що дитина мислить конкретно-чуттєвими образами, а суха академічна догма без живого інтересу приречена на відчуження.

Теми: шкільний гумор · сатира на догматизм · дитяча психологія · іронія · навчання · усмішка

Усі поети