Рейхсдрап, або Гудеріанізація німецької армії

Остап Вишня

До 27 роковин своїх наша чудесна Червона Армія, висловлюючись науково, перетактикостратегувала німецько-фашистську армію.

Що це значить?

Це значить, що коли раніше німецька армія воювала, стоячи до Червоної Армії лицем, то тепер вона воює, повернувшись до неї спиною.

Раніше німецька армія наступала на схід повільно, тепер вона на Східному своєму фронті наступає на захід бігом.

І то таким бігом, що дідько його знає, як за нею й угнатися.

Сильно дуже тренірована у фашистів армія: подумайте самі, за 40 день наступу (січень-лютий 1945 р.) — лупонуть на 570 кілометрів, од Варшави аж до Одеси.

Це вже не простий вам драп, а драп державний, рейхсдрап…

Почалося з того, що "фюрер" призначив на начальника свого генерального штабу генерала Гудеріана.

Не просто генерала, а танкового.

Це той генерал, що виголосив на початку війни: "Увага, танки!"

Всі думали, що німецький генерал, проголошуючи свою "увагу", мав на меті свої, німецькі, танки, а він, виявляється, хитрий, він, виявляється, далекозорий, — він якраз попереджував своє військо про те, що з'являться радянські танки:

— Увага, танки!

Тобто:

— Тікай, куди видно!

Німецька армія правильно зрозуміла заклик свого генерала і тікає…

Це і є гудеріанізація армії.

І яка все-таки німецька техніка, і яка все-таки німецька організованість!

Що значить такий драп: узяв та й побіг?

Примітив!

Сучасна, передова армія так драпать не може, вона може тільки тікати за останнім словом військової техніки.

Вона так і робить: зразу ж винайшли так звані пересувні доти, доти на колесах, — "драпдоти".

Чудо техніки: сів у дот і драпай.

Так само й щодо організованості.

За 40 день нашого наступу німці здали 300 міст, 100 воєнних заводів, 2400 залізничних станцій, 15 тисяч кілометрів залізничної колії.

В день, значить, здавалось: 7,5 міст, 2,5 воєнних заводів, 60 залізничних станцій і 375 кілометрів залізниці.

Так швидко здать таку уйму території з містами, заводами, залізницями, населенням і т. д., і т. д. можна тільки при зразковій організованості всього і державного, і громадського апарату.

Рейхсдрап тільки-но почався.

Гудеріанізація армії дала тільки перші свої наслідки.

Шкода, що територія третього рейху — не така вже велика, не дасть вона розгорнутися і драпові, і гудеріанізації так, як би вони могли це зробити…

А чи не випередити Червоній Армії уславлену німецьку, стати спереду та:

— А куди? Ану, назад!

Хай біжить на схід.

У нас місця вистачить і для Гудеріана, і для гудеріанізованої армії.

Про вірш

Уїдливий памфлет-усмішка фіксує панічний відступ гітлерівських військ під час зимового наступу 1945 року. Переосмислюючи військову теорію танкового бліцкригу Гайнца Гудеріана, сатирик перетворює її на концепцію ганебної та масової втечі ворога на захід.

Історія

Фейлетон написано у лютому 1945 року під безпосереднім враженням від Вісло-Одерської та суміжних стратегічних наступальних операцій союзних сил, коли лінія фронту стрімко наблизилася безпосередньо до Берліна. Призначення Гайнца Гудеріана начальником генерального штабу сухопутних військ вермахту сприймалося нацистською пропагандою як надія на порятунок, проте обернулося катастрофою.

Остап Вишня створював цей твір для оперативної газетної шпальти, реагуючи на святкування 27-х роковин Червоної армії. Твір дихає атмосферою близької, неминучої капітуляції нацистської Німеччини.

Форма

Жанр твору — військово-політичний фейлетон із яскраво вираженою пародійно-публіцистичною домінантою. Автор пародіює суху мову військових зведень, стратегічних аналітичних оглядів і теоретичних праць із тактики («перетактикостратегувала», «висловлюючись науково»).

Оповідна інтонація базується на єхидному коментарі оповідача-іроніка. Прийом бурлескного зниження патетики реалізовано через поєднання німецької офіційної термінології з просторічною українською лайкою та іронічними оказіоналізмами («рейхсдрап», «гудеріанізація», «лупонуть бігом»).

Як читати

Центральний сатиричний образ — генералітет вермахту на чолі з Гудеріаном, чиє колишнє гасло «Achtung — Panzer!» («Увага, танки!») комедійно перетлумачується як сигнал до панічної втечі. Знаменита німецька пунктуальність, дисципліна й техніка подаються як ідеально налагоджена система рекордного драпу від східного фронту.

Автор майстерно використовує парадокс: армія, яка пишалася наступом, тепер демонструє «високу майстерність» у зворотному бігу, воюючи спиною до супротивника. Це вивертання мілітарного міфу оголює психологічний злам у лавах агресора, деморалізацію його еліти й перетворення бліцкригу на власний антипод.

Оптимістичний і переможний пафос твору утверджує тріумф справедливості над жорстокістю загарбників. Висміюючи втечу ворога, Вишня повертає суспільству відчуття моральної та військової переваги над подоланим тираном.

Теми: політичний фейлетон · сатира · Друга світова війна · пародія · воєнна пропаганда · висміювання ворога

Усі поети