Заплатив я податок кривавий…
Осип Маковей
Заплатив я податок кривавий —
сам у війську служив вісім літ,
у війні з пруссаком став кулявий,
надививсь на людей і на світ.
А тепер і мій син уже служить…
Я без нього не маю і сну,
та нехай, як прийде, надолужить
всю роботу, а я відпічну.
Я старий і вже сили не маю,
от живу, аби скорше у гріб,
а ще тільки його дожидаю,
щоб обняв по мені увесь хліб.
Передвчора корову продав я,
весь податок як слід заплатив
і додому помалу вертав я,
ні капельки нічого не пив.
Аж тут чую — десь грає музика,
я підходжу, стаю при вікні
і дивлюсь: там кімната велика,
офіцери сидять при вині.
З них один по-німецьки шваргоче
і підносить ось чарку вина,
і всі разом стають і охоче
випивають чарки аж до дна.
«Ох, мій боже, мій боженьку милий!» —
я зітхаю, дивлюсь і стою.
За хвилинку одну і пропили
офіцери корову мою…
1894
Про вірш
Живописна поетична картина української природи, сповнена тонких колористичних деталей та світлої елегійної задуми.
Історія
Поезія належить до багатого доробку автора (Осип Маковей), який зробив помітний і самобутній внесок у розвиток українського художнього слова свого часу. Твір відображає органічний зв’язок із національною культурною традицією та прагнення знайти власну неповторну інтонацію.
У вірші яскраво проявилася щирість ліричного переживання, глибока моральна позиція та увага до найтонших порухів людської душі, що робить його співзвучним переживанням читача будь-якої епохи.
Форма
Метрична структура: трискладовий розмір (амфібрахій / анапест). Широкий елегійний розмір із глибоким диханням і хвилюванням строфи.
Катрени з гнучким римуванням, розраховані на виразну декламацію. Звуковий лад відзначається природною гармонією вокалізму та продуманою системою інтонаційних акцентів.
Як читати
Твір відкривається виразним образним або філософським зачином («Заплатив я податок кривавий —»), що відразу захоплює увагу читача та створює неповторну емоційну тональність.
У кульмінації («і додому помалу вертав я») ліричне почуття сягає найбільшої напруги: через зіставлення внутрішнього стану героїв із навколишнім світом розкривається глибинний підтекст твору.
Фінал вірша («офіцери корову мою») приносить відчуття гармонійного завершення естетичного задуму, залишаючи глибокий слід у свідомості читача та утверджуючи незнищенність духовних цінностей.
Теми: українська поезія · пейзажна лірика · філософія серця · краса і гармонія