Юрій Дараган

Про автора

Юрій Дараган (1894–1926) — зачинатель славетної «празької школи» української поезії, лицар мілітарного неоромантизму, старшина Армії УНР.

Народився в Єлисаветграді (нині Кропивницький) у родині інженера. Рано втратив батька, виховувався в Тирасполі, закінчив військове училище в Петербурзі. У роки визвольних змагань 1917–1921 років став офіцером Армії УНР, зі зброєю в руках захищаючи молоду українську республіку, був поранений і потрапив до табору інтернованих вояків у польському Каліші.

У таборі Каліша разом із Євгеном Маланюком заснував літературний журнал «Веселка». Створив єдину прижиттєву збірку поезій «Сагайдак» (1925), що стала естетичним маніфестом празької школи. Дараган першим у модерній українській ліриці відродив дух давньокиївської княжої величі, варязької мужності, золотокованої зброї та безкомпромісного лицарського чину («Луни минувшини»).

Помер від туберкульозу у віці тридцяти двох років у санаторії під Прагою. Його палка поезія запалила ціле покоління митців-воїнів, ставши фундаментом державницької ідеології українського зарубіжжя.

Теми: Празька школа · збірка Сагайдак · княжа доба Руси · лицарський чин УНР · мілітарний неоромантизм