Кожного погідного ранку Казанова,
одягнений в рожеві жіночі панчохи,
виходить на вузькі левади міста
збирати зомлілі метелики презервативів.
Стіни його кімнати облуплені
змощеними муміями поцілунків,
які він витяв тремтячою рукою
із уст старих дів, що померли.
Кажуть, що коли вночі лунають
хрипкі еха стогонів в його кімнаті —
це на пустих площах свого висохлого тіла
шукає за привидами мастурбацій Казанова.
1960
Витончена сповідь про неповторність кохання, душевну чистоту та радість гармонійного злиття двох людських сердець.
Поезія належить до багатого доробку автора (Юрій Тарнавський), який зробив помітний і самобутній внесок у розвиток українського художнього слова свого часу. Твір відображає органічний зв’язок із національною культурною традицією та прагнення знайти власну неповторну інтонацію.
У вірші яскраво проявилася щирість ліричного переживання, глибока моральна позиція та увага до найтонших порухів людської душі, що робить його співзвучним переживанням читача будь-якої епохи.
Метрична структура: трискладовий розмір (амфібрахій / анапест). Широкий елегійний розмір із глибоким диханням і хвилюванням строфи.
Катрени з гнучким римуванням, розраховані на виразну декламацію. Звуковий лад відзначається природною гармонією вокалізму та продуманою системою інтонаційних акцентів.
Твір відкривається виразним образним або філософським зачином («Кожного погідного ранку Казанова»), що відразу захоплює увагу читача та створює неповторну емоційну тональність.
У кульмінації («які він витяв тремтячою рукою») ліричне почуття сягає найбільшої напруги: через зіставлення внутрішнього стану героїв із навколишнім світом розкривається глибинний підтекст твору.
Фінал вірша («шукає за привидами мастурбацій Казанова») приносить відчуття гармонійного завершення естетичного задуму, залишаючи глибокий слід у свідомості читача та утверджуючи незнищенність духовних цінностей.
Теми: українська поезія · інтимна лірика · сатира і мораль · краса і гармонія