Преславне місто Тортоград
Жиленко Ірина
В Буфетії, у Кришталевовазії,
де височіє Коровай-гора,
за озером Дитячої Фантазії
стоїть преславне місто Тортоград.
У тій країні мир і добрий лад.
Там владарює мудрий Шоколад,
відважний воїн в мантії багряній,
що переміг самого Мишіана.
І миші тільки клацають з кутків
зубиськами на ті солодкі брами.
Та зась! Ще й досі ниють їм боки.
Казали, Мишіан тоді од страму
так закопався глибоко в норі,
що наскрізь землю лапами прогріб
і виліз аж у Африці. І там
ним повечеряв сам Гіпопотам.
Але гостям радіє Тортоград.
І Капітан, зустрінутий привітно,
гуляє містом, дивиться парад
і наминає пончики з повидлом.
Про вірш
Грайлива урбаністично-казкова мініатюра з елементами іронічного епосу, що змальовує затишну кондитерську утопію та прославляє тріумф ладу, гостинності й дитячої мрії над сірими силами руйнації.
Історія
Поезія є вузловою локацією авторського казкового універсуму Ірини Жиленко, представленого в казках-повістях і віршах про чарівний буфет, гнома та подорожі Паперового Капітана, що друкувалися видавництвом «Веселка» у 1970-х роках. У ці часи поетеса культивувала поетику «мікросвіту», перетворюючи старовинні шафи, кришталеві вази та кухонний посуд на самодостатні магічні королівства.
Текст відображає притаманну шістдесятникам психологічну ескапістську стратегію: творення радісного, естетично довершеного, гуманного простору доброти на противагу стандартизованій ідеологічній дійсності. Тортоград виступає тут метафорою безтурботного свята та безпечного дому.
Форма
Вірш написаний п'ятистопним ямбом із пірихіями, що створює плавне, розповідно-епічне розгортання оповіді з виразною казково-баладною та хронікальною інтонацією.
Строфіка астрофічна, римування переважно перехресне та суміжне (Кришталевовазії — Фантазії, Тортоград — лад — Шоколад, кутків — боки), з багатими зміщеннями та ігровими звуковими перегуками (Мишіана — брами — страму, Тортоград — парад).
Як читати
Топоніміка твору («Буфетія», «Кришталевовазія», «Коровай-гора», «озеро Дитячої Фантазії») репрезентує віртуозне словесне кондитерське бароко, де предмети домашнього вжитку набувають статусу міфічних ландшафтів. Образ мудрого правителя Шоколада у багряній мантії є добродушною пародією на монархічно-лицарський епос, у якому батальні подвиги трансформуються в солодку й цілком безкровну перемогу світла над пітьмою.
Антагоніст Мишіан уособлює загрозу хаосу й сірості (традиційний архетип мишей як шкідників комори та ворогів свята), проте його поразка вирішена у гротескно-комічному ключі: втеча крізь земну кулю аж до Африки та фінал у пащі Гіпопотама позбавляють конфлікт трагізму. Тортоград постає відкритим і миролюбним містом, де закономірним завершенням будь-якої мандрівки є радісний парад і смакування «пончиків з повидлом» — символ затишку, достатку й торжества дитячої радості.
Теми: казкове місто · кулінарна фантазія · перемога добра над злом · гостинність і мир · ігровий мікрокосм · гумор і гротеск