Жиленко Ірина

Про автора

Ірина Жиленко (1941–2013) — визначна поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, чарівниця домашнього затишку, святковості буття та дитячої уяви.

Народилася в Києві, дитинство провела на мальовничій Черкащині в бабусі й дідуся, де пережила лихоліття війни. Закінчила філологічний факультет Київського університету. Була однією з найяскравіших і водночас найніжніших постатей славетного покоління шістдесятників, дружиною видатного дисидента і літературознавця Володимира Дрозда.

Створила унікальний поетичний світ, сповнений світла, квітів, старовинних речей, чаювань і різдвяних янголів («Соло на сольфі», «Вікно у сад», «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Євангеліє від ластівки»). Одночасно написала чудові книжки для дітей («Достигають яблука», «Казки буфетного гнома»), де буденні речі оживали у веселій казковій грі.

Її автобіографічна книга спогадів «Homo Feriens» («Людина святкуюча») стала унікальною хронікою доби шістдесятництва, зворушливою сповіддю про непохитну вірність красі, дружбі та шляхетності на тлі радянської духовної пустелі.

Теми: свято буття · затишок дому · спогади шістдесятників · казковий світ дітей · світло душі

Усі поети