Дівча
Андрій Малишко
Дівча стояло і співало,
Сріблясту ниточку вело
Про те, що радості замало
І зло людині — всюди зло;
Без батька й нені, в самотині,
Убогий вичахне обід,
Що тяжко жити сиротині,
І шлях — не шлях,
І брід — не брід.
А від Петрівців, з Синьодолу,
Із трав, із неба — звідусіль
Нам осінь винесла до столу
Солдатський хліб, росу і сіль.
І так хотілось, як на свято,
В людському щедрому гурті,
Всю землю з радістю віддати
Отій маленькій сироті;
Щоб стала осінь біля тебе —
Весною щедрості, дитя!
Ревло над шляхом сиве небо
Про світ, сирітство і життя.
Малишко Андрій
Про вірш
Світла фронтова новела у віршах про зустріч бійця зі сміливою юною партизанкою чи зв'язковою, чия дівоча ніжність і безстрашність стають втіленням самої нескореної України.
Історія
Вірш створений 1944 року під час переможного наступу радянських військ Правобережною Україною та визволення спалених сіл.
Малишко на фронтових шляхах неодноразово зустрічав юних дівчат — медсестер, партизанок і зв'язкових, чий щоденний героїзм вражав своєю простотою й жертовністю.
Твір увійшов до книги «Ярославна» (1946), де центральне місце посідають образи українських жінок-героїнь воєнного лихоліття.
Форма
Чотиристопний ямб із чергуванням жіночих і чоловічих рим; жива, сповідальна інтонація з елементами прямої мови та діалогу.
Контраст між жорстоким воєнним тлом і світлою, тендітною характеристикою образу юної героїні.
Як читати
Образ дівчати уособлює молодість і незнищенну вітальність нації, яку не здатні розтоптати жахіття війни та окупації.
Її сміливий погляд і щира дівоча усмішка серед руїн вселяють у серця воїнів віру в те, що мир і щастя обов'язково повернуться на рідну землю.
Поет підкреслює, що саме захист такої чистоти й гідності є найвищою метою святої визвольної боротьби.
Теми: юна героїня · фронтова зустріч · нескореність · дівоча ніжність · війна і молодість