Гаї шумлять біля потоку
Гаї шумлять біля потоку,
Де хвиль весняна течія.
Прощай, кохана кароока,
Прощай, пораднице моя.
В далекий край я від’їжджаю,
А ти крізь даль і довгі дні,
Немов погожа зірка в маю,
Світи надією мені.
Нехай насняться карі очі
І голуба небесна вись,
Дніпровські ночі, любі ночі,
Дe ми стрічалися колись.
І стане легкою дорога,
І пригадається ізнов
Очей закоханих тривога,
Твоя незраджена любов.