Oй ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх —для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю дуту.
Франко Іван
Вершинна перлина української любовної лірики про болісну й чарівну драму нерозділеного кохання, де краса обраниці водночас дарує рай і ранить душу гострим терням.
Поезія створена в 1890-х роках і увійшла до другого жмутка знаменитої збірки-«ліричної драми» Івана Франка «Зів'яле листя» (1896).
Вірш натхненний болісними автобіографічними переживаннями поета, викликаними драмою нерозділених почуттів до Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської, які стали джерелом його найпронизливіших ліричних шедеврів.
Твір здобув всенародну любов і визнання, ставши класичним романсом завдяки видатній музичній інтерпретації композитора Анатолія Кос-Анатольського.
Жанр — інтимно-любовна мініатюра, витримана в найкращих традиціях української народнопісенної лірики. Написана витонченим чотиристопним хореєм із перехресним римуванням.
Композиція побудована на системі разючих оксиморонів, фольклорних паралелізмів та антитез: «зерня — терня», «тиха молитва — гостра бритва», що карбують амбівалентність закоханого серця.
Ліричний герой не звинувачує кохану в жорстокості, а благословляє саме почуття кохання, хай навіть воно спалює його життя дотла: поєднання краси дівчини та її неприступності стає джерелом найчистішого поетичного екстазу.
Метафора «дівчини з горіха зерня» поєднує образ мініатюрної, досконалої краси з твердою, неприступною шкаралупою, яку неможливо розбити без болю.
Цей вірш стверджує велику силу любові як найвищого прояву людського духу: навіть приречена на нерозділеність, вона очищує душу поета й перетворюється на безсмертну красу пісні.
Теми: інтимна лірика · нерозділене кохання · Зів'яле листя · краса і біль · пісенний шедевр