Леонід Кисельов

Про автора

Леонід Кисельов (1946–1968) — геніальний київський поет-вундеркінд, який свідомо перейшов на українську мову і прожив лише 22 роки.

Син відомого київського письменника Володимира Кисельова, Леонід ще підлітком здивував літературний світ віршами, які друкували провідні журнали. Проте смертельна лейкемія відлічувала йому лічені роки життя.

Почавши писати російською («Я постою у края бездны»), він на початку 1968 року пережив приголомшливе внутрішнє осяяння і свідомо перейшов на українську мову, створивши пророчі шедеври («Я позабуду все обиды...», «Він був як полум'я» про Шевченка).

Його рядок «Я постою у края бездны и вдруг пойму, сломясь в тоске, что все на свете — только песня на украинском языке» став символом духовного прозріння зросійщеної міської молоді.

Теми: передчуття раннього відходу · вибір мови серця · київські вулиці · юнацька крихкість · пророче сяйво