Череп Святослава

Микола Руденко

Коли понад Дніпром вляглася буря
І з тихих плавнів потягнуло сном,
Князь печенігів марнославний Куря
Підніс важкого келиха з вином.

Запита буде печенізька слава
Питвом заморським — не медком
простим.
А княжий келих — череп Святослава,
Окутий гратовинням золотим.

Регоче Куря:
— Справа це рахубна —
Щоб руський князь позбувся голови.
Убила Святослава примха згубна —
Попереджати, що «іду на ви».

Вояка він хоробрий — це відомо:
Йому скорилась грецька сторона…
І печеніг, забувши про утому,
В звитяжний келих додає вина.

Поснули люди і замовкла криця.
На сідла і щити лягла роса.
Реве вода в підніжжі Ненаситця.
В степу останнє вогнище вгаса.

Поспівчувай цим людям, добра ноче.
І не зважай на нерозумний сміх:
То п’яний Куря все іще регоче —
Бо легко Святослава переміг.

А вдосвіта зажевріла росиця
У бескида над кам’яним плечем —
І там, де вир навколо Ненаситця,
З’явився лицар з золотим мечем.

То видиво а чи мара імлава,
Покликана чаклунством чи добром,—
Але могутня постать Святослава
Постала поміж небом і Дніпром.

Князь на півсвіту — розминутись ніде ­
Підняв десницю і промовив так:
— Чого регочеш, степовий сусіде?
Ти здавна до підступностей мастак.

Віддати тіло на поталу мухам —
Це не найгірший на землі кінець.
Пий з черепа мого, убогий духом,—
Я маю нині зоряний вінець.

Не поміняюсь долею з тобою —
Вже ліпше впасти з мертвими грудьми.
Якщо не здатні ми прожить без бою,
То треба ж бути і в боях
Людьми.

12-13.11.1980

Про вірш

Правозахисна та філософська лірика «Череп Святослава»: гімн внутрішній волі, мужність політв'язня перед лицем радянського ГУЛАГу та віра у воскресіння України.

Історія

Поезія «Череп Святослава» створена Миколою Руденком у драматичний період боротьби (1980 рік) — у підпіллі Гельсінського руху, у тюремних слідчих ізоляторах або в мордовських таборах суворого режиму.

Поет писав ці вірші в умовах постійних обшуків і карцерів, заучуючи рядки напам'ять або передаючи їх на волю крізь табірні кордони через мужню дружину Раїсу Руденко.

Форма

Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.

Поетична мова відзначається граничною точністю слова, відсутністю пишномовства та біблійною вагою кожного формулювання.

Як читати

У вірші «Череп Святослава» ліричний герой стверджує суверенність власного духу: тіло можна ув'язнити, але душа, що пізнала істину свободи, залишається непідвладною тиранам.

Моральний стоїцизм поета ґрунтується на щоденній праці совісті та глибокому переконанні, що імперія брехні приречена на неминучий крах.

Твір промовляє до нас як заповіт лицаря духу, чий подвиг наблизив державну незалежність сучасної України.

Теми: микола руденко · внутрішня воля · табірна поезія · гельсінська група · стійкість духу · свобода і гідність

Усі поети