Іржа часу
Микола Руденко
Горланить радіола через стіни,
Коханку з перепою б’є сусід.
А я гортаю фото з України —
Від тих, кого не бачив десять літ.
Це лихо — фотографії від друзів.
Іржа часу! Хто глум твій не терпів?
Мов губить листя сокорина в лузі,
Так падає волосся з черепів.
Себе не бачиш — ліпше видно друга.
Який він красень був!
Часи, часи…
В очах загасла поривань напруга,
Розмились риси мужньої краси.
Куди воно пішло? Невже на вроду
У сил небесних також є ліміт?
Хвали чи лай породу і природу —
Твої слова не перероблять світ.
Коли надходять невеселі дати
І з вуст жіночих маєш відкоша,
Хто Фаустом не зажадає стати,
Якщо у нього водиться душа?
Такий товар не для старих валізок —
Сьогодні інша мова, інший сприт.
І Мефістофель вже не метафізик:
За пляшку добуває Маргарит.
Оці містерії щоночі бачу —
Гуртожиток до ранку не стиха.
Сміюсь крізь сльози.А частіше плачу.
Та не суджу —
Бо й сам не без гріха.
04.02.1986, Сибір
Про вірш
Правозахисна та філософська лірика «Іржа часу»: гімн внутрішній волі, мужність політв'язня перед лицем радянського ГУЛАГу та віра у воскресіння України.
Історія
Поезія «Іржа часу» створена Миколою Руденком у драматичний період боротьби (1986 рік) — у підпіллі Гельсінського руху, у тюремних слідчих ізоляторах або в мордовських таборах суворого режиму.
Поет писав ці вірші в умовах постійних обшуків і карцерів, заучуючи рядки напам'ять або передаючи їх на волю крізь табірні кордони через мужню дружину Раїсу Руденко.
Форма
Розлогий тристопний або чотиристопний анапест (амфібрахій), сповнений ораторської наснаги та епічного дихання.
Поетична мова відзначається граничною точністю слова, відсутністю пишномовства та біблійною вагою кожного формулювання.
Як читати
У вірші «Іржа часу» ліричний герой стверджує суверенність власного духу: тіло можна ув'язнити, але душа, що пізнала істину свободи, залишається непідвладною тиранам.
Моральний стоїцизм поета ґрунтується на щоденній праці совісті та глибокому переконанні, що імперія брехні приречена на неминучий крах.
Твір промовляє до нас як заповіт лицаря духу, чий подвиг наблизив державну незалежність сучасної України.
Теми: микола руденко · внутрішня воля · табірна поезія · гельсінська група · стійкість духу · свобода і гідність