Людський слід
Микола Руденко
Це він і вона, залишаючи слід,
Спішили назустріч рокованій миті.
Чотири мільйони невивчених літ
Чадів цей вулкан на сліди піврозмиті.
Цемент утворився з тієї золи,
Вулканам старим вже давно не димиться.
А так, ніби вчора вони тут пройшли —
Мужчина і жінка.
Самець і самиця.
Ще звірам, не людям, належав цей світ —
Їх роги і зуби розкидані всюди…
Чотири мільйони невивчених літ!
То що ж ми робили —
Не мавпи, а люди?
Встановлено: ноги такі ж, як у нас,
А значить — і руки.
І розум, і душі…
Чого ж нас так довго обточував час —
Стругав і кував на розпеченій суші?
У дикості — вічність.
В державності — мить.
О небо! Навіщо над нами глумиться?
І знову земля, як вулкан, задимить,
Щоб слід свій лишили
Самець і самиця.
Сліди чоловічі й жіночі малі
Відіб’ються в магмі.
Неначе на воску…
Людино! Ти нужа в волоссі Землі
Чи, може, нейрон планетарного мозку?
24.11.1979
Про вірш
Правозахисна та філософська лірика «Людський слід»: гімн внутрішній волі, мужність політв'язня перед лицем радянського ГУЛАГу та віра у воскресіння України.
Історія
Поезія «Людський слід» створена Миколою Руденком у драматичний період боротьби (1979 рік) — у підпіллі Гельсінського руху, у тюремних слідчих ізоляторах або в мордовських таборах суворого режиму.
Поет писав ці вірші в умовах постійних обшуків і карцерів, заучуючи рядки напам'ять або передаючи їх на волю крізь табірні кордони через мужню дружину Раїсу Руденко.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Поетична мова відзначається граничною точністю слова, відсутністю пишномовства та біблійною вагою кожного формулювання.
Як читати
У вірші «Людський слід» ліричний герой стверджує суверенність власного духу: тіло можна ув'язнити, але душа, що пізнала істину свободи, залишається непідвладною тиранам.
Моральний стоїцизм поета ґрунтується на щоденній праці совісті та глибокому переконанні, що імперія брехні приречена на неминучий крах.
Твір промовляє до нас як заповіт лицаря духу, чий подвиг наблизив державну незалежність сучасної України.
Теми: микола руденко · внутрішня воля · табірна поезія · гельсінська група · стійкість духу · свобода і гідність