На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці

Микола Руденко

Були у бронзі королі й поети,
І, вибачте, улюблені хорти.
Та серед людства цілої планети
Де й хто увічнив подвиг доброти?

Не Жанна д’Арк, що кличе до походу,
Із орачів гуртуючи полки,
А та, що кидає вінки у воду —
Й нічого більше…
Росяні вінки.

Їй, видно, тільки це від Бога дано,
Та лиш у хвилях з’являться вони —
Невільники розпилюють кайдани
І в березі відрубують човни.

І піде по Вкраїні добра слава,
Покотиться у далечінь віків:
Пашу приспавши, дівка з Богуслава
З неволі визволяє козаків.

Хтось, мо’ й прихопить із вінка суцвіття,
Аби згадати смак босфорських рос.
Вона ж ітиме понад три століття,
Щоб з п’єдесталу глянути у Рось.

Хай славить бронза подвиги минулі —
Те, як уміли предки нищить зло;
Те, що давним-давно було в Стамбулі —
Але в лісах мордовських не було.

31.05.1981

Про вірш

Правозахисна та філософська лірика «На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці»: гімн внутрішній волі, мужність політв'язня перед лицем радянського ГУЛАГу та віра у воскресіння України.

Історія

Поезія «На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці» створена Миколою Руденком у драматичний період боротьби (1981 рік) — у підпіллі Гельсінського руху, у тюремних слідчих ізоляторах або в мордовських таборах суворого режиму.

Поет писав ці вірші в умовах постійних обшуків і карцерів, заучуючи рядки напам'ять або передаючи їх на волю крізь табірні кордони через мужню дружину Раїсу Руденко.

Форма

Розлогий тристопний або чотиристопний анапест (амфібрахій), сповнений ораторської наснаги та епічного дихання.

Поетична мова відзначається граничною точністю слова, відсутністю пишномовства та біблійною вагою кожного формулювання.

Як читати

У вірші «На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці» ліричний герой стверджує суверенність власного духу: тіло можна ув'язнити, але душа, що пізнала істину свободи, залишається непідвладною тиранам.

Моральний стоїцизм поета ґрунтується на щоденній праці совісті та глибокому переконанні, що імперія брехні приречена на неминучий крах.

Твір промовляє до нас як заповіт лицаря духу, чий подвиг наблизив державну незалежність сучасної України.

Теми: микола руденко · внутрішня воля · табірна поезія · гельсінська група · стійкість духу · свобода і гідність

Усі поети