Микола Вороний

Про автора

Микола Вороний (1871–1938) — один із перших ідеологів українського модернізму й символізму, поет витонченої естетики, розстріляний сталінським режимом.

Народився на Катеринославщині в купецькій родині. Навчався у Харківському реальному училищі, згодом у Віденському та Львівському університетах. У Львові зблизився з Іваном Франком, брав активну участь у діяльності Русько-української радикальної партії, працював режисером в українському театрі та одним із засновників Української Центральної Ради.

У 1901 році опублікував знаменитий відкритий лист у «Літературно-науковому віснику», де проголосив необхідність відійти від етнографічно-побутового реалізму на користь чистого мистецтва і європейських модерних течій. Його поетичні збірки «Ліричні поезії», «В сяйві мрій» та поема «Євшан-зілля» привнесли в українське віршування нечувану музичність, багатство строфіки та символістські шукання.

Зазнавав переслідувань і вимушеної еміграції, а після повернення в радянську Україну був репресований і розстріляний в Одесі в червні 1938 року. Його образ євшан-зілля назавжди став символом непереборного поклику рідної землі й пам'яті предків.

Теми: символізм · євшан-зілля · чисте мистецтво · музика вірша · пам'ять роду