Любов
Поліщук Валер'ян
Обраную мою люблю так якось безрозсудно.
То слова гострієм
Її немов гадюку розсікаю,
То знов беру, як запах полуниць.
Тому і сам не знаю
Коли ударю глумом, як мерзоту,
А коли знов впаду гарячим серцем ниць,
І часом як образу розіллю смолою,
Що зашкварчить душа її дитяча,
Мов сірка на огні,
То, потім так беру,
Так притуляю рану цю гарячу
До свого тіла.
Що тріснуть груди й увійде неначе
Вона у легені мої, у серце, у живіт:
Так туго хочеться,
Щоб ток її крови в мені потік.
Я знаю,
Що лишень тоді спокійним стану,
Коли в одно фізичне тіло,
Як дві гамулки порцеляну,
Зіллються в творчому огні
Два наші поли.
А мозок твердо каже: "Ніколи!
Не буде цього, ні!
Бо людський рід не стане андрогіном,
Як цвіт вішень, чи бальзаміну,
На нашій цілині
Бо він тоді загине".
Про вірш
Гранично відверта експресіоністична сповідь про амбівалентну, руйнівну силу нестримної пристрасті, де любов постає ареною нещадного двобою між жорстоким глумом і жертовною ніжністю.
Історія
Інтимна лірика Валер'яна Поліщука шокувала сучасників своєю антисалонною прямотою та відмовою від традиційних цнотливих кліше. У добу авангарду митець одним із перших в українській літературі звернувся до психоаналітичного розкриття темних, суперечливих імпульсів людської пристрасті.
Твір відбиває бунтівну натуру самого поета, для якого любов була не тихою гаванню, а вулканічним вибухом почуттів на межі життя і смерті.
Форма
Нервовий, рубаний верлібр із різкими ритмічними перепадами, що імітують душевну бурю, спалахи гніву та раптові приступи каяття.
Контрастна метафорика та різкі антитези вибудовують динамічну напругу тексту без використання канонічних строфічних обмежень.
Як читати
Почуття ліричного героя позбавлене лагідної рівноваги: він то розтинає образ коханої словом, «немов гадюку», то схиляється перед нею, наче перед «запахом полуниць». Контраст між пекучою смолою образи та падінням ниць із гарячим серцем оголює психологічний феномен любові-ненависті.
Поліщук досліджує екстремальний стан закоханості, де жага абсолютного володіння межує з самознищенням. Твір передає трагічну драму сильної натури, яка задихається у власних суперечностях і шукає порятунку в нещадній словесній щирості.
Теми: трагедія пристрасті · амбівалентність любові · експресіонізм · психологічний надрив · слово і почуття