Коли пішли зі світу ґазди перші…
Василь Герасим’юк
Коли пішли зі світу ґазди перші,
ти був поблизу — допоміг дійти.
А потім сів на їхній відумерші,
та їхні полонини і грунти
для тебе завеликі, а обійстя
замоцні.
Ти злякався їхніх ґражд!
Тому й вогню запраг,
як благовістя.
А благовоння погару, як страж,
роками пантрував. Хіба то біди?
Пусте!
Єсть Божий дім, і ти — при нім.
Нагим прийшов. Ні з чим зі світу підеш.
Ти Господа просив:
аби — ні з чим.
Провів ти перших ґаздів,
ти й останніх
кидаєш перед ликом Всеблагим.
Ти сам давно живеш
лише в сказаннях,
хоча живеш іще життям земним.
Ще пиво п’єш у Космачі — “Столичне”.
У жертву ще приносиш ярчука,
щоб не пропало ремесло заплічне,
бо ангела караюча рука
меч опустила.
Нині ґазди перші —
апостоли твої, твої брати.
А той, кого ти ждеш на відумерші,
не йде.
А мав прийти і помогти.
Про вірш
Глибока екзистенційна поезія «Коли пішли зі світу ґазди перші…»: магія Чорногори, самотність поета перед вічністю гір та карбування мови незламного роду.
Історія
Вірш «Коли пішли зі світу ґазди перші…» створений Василем Герасим'юком у період розквіту його неомодерністської поетики (1980–1990-ті рік, збірки «Смереки», «Потоки», «Діти трембіти» або «Поет у повітрі»).
Як представник покоління «вісімдесятників», Герасим'юк здійснив прорив до сугестивної, багатозначної метафори, звільненої від ідеологічних кліше доби застою.
Форма
Розлогий тристопний або чотиристопний анапест (амфібрахій), сповнений ораторської наснаги та епічного дихання.
Характерне використання алітерацій, асонансних римувань, монтажної зміни образних планів та гуцульського сугестивного звукопису.
Як читати
У вірші «Коли пішли зі світу ґазди перші…» гірський простір виступає метафізичною вертикаллю, що єднає небо і землю, минуле й прийдешнє.
Лексика насичена автентичними гуцульськими інтонаціями, шурхотом смерек та ревінням гірських потоків, створюючи неповторний звуковий світ.
Твір стверджує місію поета як хранителя родової пам'яті й мовного первородства перед лицем загрози духовної асиміляції.
Теми: василь герасим'юк · гуцульська поетика · чорногора · вісімдесятники · екзистенційна лірика · мова предків