Любові вчитись не можна
Любові вчитись не можна:
Таких мудреців нема,
Лиш крові краплина кожна
Її із глибин підійма.
І дружби навчитись не можна:
Для неї границь нема,
Година життя тривожна
Її із глибин підійма.
Як стануть вони, сестриці,—
Любов і дружба всуміж,
Одна, мов ясні зірниці,
А друга — гостра, як ніж.
І з ними не страшно в люди
Нести на роздолля нив
Того, що лягло у груди,
Мов щастя твого мотив.
І з ними радісно в світі
Іти на шляхи й мости,
Любити Вітчизну в цвіті
Й самому разом цвісти.
Не страшно тоді втеряти
Між ними ясну межу,
Бо я в тих сестриць за брата
Їх чистоту бережу.