Я люблю твої очі у мрії...

Андрій Малишко

Я люблю твої очі у мрії,
Ті, що глянули в душу колись,
В них мої сподівання й надії
Дивним карбом навік запеклись.

Я узяв тих очей таємницю
І зіниці твої золоті,
Наче воду з ясної криниці,
Щоб разхлюпати людям в житті.

І дивились на мене ті очі,
Як веселки, з-під маєва брів,
Тож диханням твоїм опівночі
Я людей у житті обігрів.

І коли ти повернешся знову,
Прочитаєш ти в людських очах.
Свою душу легку і шовкову
По стежках, по лужках, по ночах!

Про вірш

«Я люблю твої очі у мрії...» Андрій Малишко: Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу колись, В них мої сподівання й надії…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · лірика · людська доля

Усі поети