Червона калино, чого в лузi гнешся?..
Іван Франко
Червона калино, чого в лузi гнешся?
Чого в лузi гнешся?
Чи свiтла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобi цвiту на радощi свiту?
На радощi свiту?
Чи бурi боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль менi цвiту, не страшно i грому,
Не страшно i грому,
I свiтло люблю я, купаюся в ньому
Купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червонi ягiдки додолу схиляю,
Додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отiнив, як хмара,
Отiнив, як хмара.
Франко Іван
Про вірш
Витончена фольклорно-лірична перлина зі збірки «Зів'яле листя» про самотність краси, нерозділене почуття та трагічну вразливість ніжного серця перед жорстокими вітрами долі.
Історія
Поезія належить до третього жмутка шедевру Франкової інтимної лірики — збірки «Зів'яле листя» (1896), що має підзаголовок «лірична драма».
Вірш відобразив глибоку душевну кризу поета, спричинену безнадійним коханням, самотністю та болісними роздумами про марність людських сподівань на щастя.
Завдяки глибокому фольклорному звучанню та народнопісенній мелодиці твір здобув статус класичного романсу та став органічною частиною української пісенної культури.
Форма
Жанр — інтимна елегія у формі фольклорного діалогу між могутнім дубом і тендітною калиною. Написана співучим хореїчним розміром із перехресним римуванням.
Поетика спирається на традиційний народний паралелізм, персоніфікацію сил природи (буйний вітер, мороз) та ніжні пестливі форми звертань.
Як читати
Червона калина у вірші постає традиційним символом дівочої чистоти, краси та трагічної долі, приреченої гнутися додолу під ударами безжальних життєвих бур.
Діалог дуба й калини розкриває неможливість гармонії: сильний і гордий дуб не здатний захистити ніжну рослину від холоду й глуму негоди, залишаючи її наодинці з її горем.
Поезія сповнена щемливого співчуття до краси, яка гине без любові та підтримки, залишаючись гірким пам'ятником нездійсненим мріям закоханої душі.
Теми: Зів'яле листя · калина і дуб · самотність і сум · інтимна лірика · фольклорні образи