“Дивувалась зима…”
Іван Франко
Іван Франко – «Дивувалась зима…»
Дивувалась зима
Чом се тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?
Дивувалась зима:
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Дивувалась зима:
Як се скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає щодня?
Дивувалась зима:
Як посміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?
І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.
Похилились квітки,
Посумніли, замклись;
Шура-буря пройшла –
Вони знов піднялись.
І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.
27 марта 1880
Про вірш
Життєствердна веснянка-алегорія про безсилля суворої зими перед невблаганним пробудженням весняної природи, розквітом квітів і торжеством тепла.
Історія
Вірш входить до циклу «Веснянки» збірки «З вершин і низин», написаний навесні 1880 року після перенесених ув'язнень і переслідувань.
Поезія стала одним із найулюбленіших дитячих і класичних творів Франка завдяки своїй життєрадісній казковій інтонації та художній довершеності.
За видимою простотою пейзажного малюнка криється прозора алегорія краху царської та цісарської реакції перед обличчям нового демократичного руху.
Форма
Написаний коротким тристопним хореєм із перехресним та напівперехресним римуванням, що надає віршу жвавого, грайливого пісенного темпу.
Анафоричний заспів кожної строфи («Дивувалась зима...») структурує текст як послідовний ланцюг наївного подиву уособленої пори року.
Як читати
Зима персоніфікується як стара й сліпа консервативна сила, яка щиро не розуміє, чому її вічні морози, товстий лід і снігові замети більше не можуть стримати життєвої сили землі.
Пробивання перших пролісків крізь товщу снігу символізує мужність первоцвітів свободи — молодих борців, яких не здатні зупинити жодні репресії чи холод мовчання.
Твір випромінює непохитний історичний оптимізм: життя, краса й молодість завжди беруть гору над застарілими, закам'янілими формами минулого.
Теми: перемога весни · диво пробудження · перші квіти · безсилля зими · радість оновлення