Грiє сонечко!..
Іван Франко
* * *
Грiє сонечко!
Усмiхається небо яснеє,
Дзвонить пiсеньку жайвороночок,
Затонувши десь в безднi-глубiнi
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вiтри,
Проскрипiв мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дiвчини, що з сну будиться,
В грудi радiсно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так i грудь землi диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сiй в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любвi мати щирая
Обiйме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнiї, думка чесная,-
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сiйте в головах думи вольнiї,
В серцях жадобу братолюбiя,
В грудях смiливiсть до великого
Бою за добро, щастя й волю всiх!
Сiйте! На пухку, на живу рiллю
Впадуть сiмена думки вашої!
Франко Іван
Про вірш
Життєствердний весняний вірш-мініатюра про тріумф тепла, радісний спів жайворонка у височині та поклик до оновлення природи й людських сердець.
Історія
Поезія написана навесні 1880 року й посідає одне з чільних місць у циклі «Веснянки» найвизначнішої поетичної книги Франка «З вершин і низин».
Твір відбиває світлий емоційний стан поета, який попри життєві удари, поліційні переслідування та матеріальні злидні черпав невичерпну віру у відродження України з краси рідної природи.
Вірш став хрестоматійним зразком української пейзажної лірики, що виховує тонке відчуття краси довкілля та світлий оптимізм.
Форма
Жанр — пейзажно-лірична пісенна мініатюра з виразним мелодійним ладом. Ритм поєднує ямбічні та хореїчні інтонації, створюючи ефект радісного трепету пташиного польоту.
Вірш рясніє світлими слуховими та зоровими образами: усміхнене небо, ясне сонечко, сріблястий дзвін жайворонка, бездонна блакитна вись.
Як читати
Спів жайворонка, який «затонув десь у бездні-глибині», виступає метафорою чистої пісні свободи, що розливається над землею і будить усе живе від зимового оціпеніння.
Для Франка радість весняного пробудження завжди має глибокий зв'язок із життям людини: сонячне тепло благословляє чесну працю орача й сіяча на рідному полі.
Поезія дарує потужний заряд бадьорості та спокою, нагадуючи, що ніяка темрява й холод не здатні зупинити життєдайний закон вічного оновлення.
Теми: весна і сонце · жайворонок · радість буття · З вершин і низин · краса природи