«Ой, що в полі за димове?..»
Іван Франко
Ой, що в полі за димове?
Чи то вірли крильми б’ються?
Ні, то Доля грядки копле,
Красу садить, розум сіє,
Примовляє, приспівує:
«Сходи, красо, до схід сонця,
Ти, розуме, – спозаранку!
Рости, красо, до пояса,
Ти, розуме, вище мене!
Іди, красо, поміж люди,
Ти, розуме, громадами!
Не дайсь, красо, тому взяти,
Хто ти хоче світ зв’язати;
Не дайсь, красо, тому в руки,
Хто тя хоче в пута вкути!
А як впадеш у неволю,
То розплинься слізоньками,
То засохни без розплоду!
Ти, розуме-бистроуме,
Порви пута віковії,
Що скували думку людську!
Двигни з пітьми люд робучий,
Двигни з пітьми – та до мене!
Розхитай в нім ясні думи,
Розрости бажання волі,
Виплекай братерську згоду,
Поєднай велику силу,
Щоби разом, дружно стала,
Щастя, волі добувала!»
23 іюня 1880
Про вірш
Фольклорно-алегорична казка-балада про Долю, яка на зораній ниві садить Красу та сіє Розум, закликаючи їх зростати й служити простому людові.
Історія
Поезія створена у 1880 році та включена до весняного циклу «Веснянки» у збірці «З вершин і низин».
У цьому творі Франко використовує стилістику українських народних колядок, веснянок і замовлянь, адаптуючи їх до своїх просвітницьких ідеалів.
Твір втілює концепцію гармонійного виховання особистості, де естетичне начало (Краса) і раціональне начало (Розум) мусять іти пліч-о-пліч.
Форма
Написаний коломийковим або народнопісенним чотиристопним хореєм із неримованими або вільно римованими закінченнями, властивими архаїчним обрядовим співам.
Використання народної символіки, психологічного паралелізму та діалогічної форми наближає вірш до автентичного фольклорного тексту.
Як читати
Доля постає тут не сліпим жорстоким фатумом, а дбайливою господинею, матір'ю-сіячкою, яка власноруч готує найкращі духовні дари для людства.
Франко вибудовує ієрархію цінностей: якщо Краса мусить вирости до пояса і йти між люди, то Розум покликаний піднятися «вище мене», керуючи світом і перетворюючи суспільство.
Твір утверджує ідеал гармонійної людини майбутнього, де зовнішня привабливість поєднується з гострим критичним інтелектом і самовідданим служінням правді.
Теми: алегорія Долі · Краса і Розум · народна пісенність · просвітницький ідеал · сіяння правди