«Ось спить дитя, невинний ангел чистий…»
Іван Франко
Ось спить дитя, невинний ангел чистий.
Смієсь у сні – се ангел з ним іграє…
Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий
Розплившися, манить його й щезає.
І сон отсей нестертий, віковистий
В душі його по собі слід лишає:
З дитячих снів той ангел променистий
Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає.
Рвесь молодець від батька і від мами
Чогось шукати десь в чужій чужині,
А ангел з далі кличе: «Далі! Далі!»
Любві, надії він спішить стежками,
Там плід здобуде, тут лиш квіти зв’ялі,
А ангел з далі кличе: «Далі! Далі!»
1881
Про вірш
Зворушливий філософський сонет про незнищенність дитячих мрій про чистоту, що кличуть дорослу людину на пошуки високого ідеалу.
Історія
Сонет із циклу «Вольні сонети». Франко розмірковує над джерелами духовного неспокою, який змушує найкращих людей кидати спокій і затишок заради невідомого й сповненого небезпек служіння правді.
Поезія віддзеркалює ніжне спостереження батька за власними сплячими дітьми, переростаючи у велике узагальнення про витоки людського покликання.
Форма
Класичний сонет, п'ятистопний ямб. Спокійна й ніжна інтонація катренів поступово насичується динамікою духовного пориву в терцетах.
Як читати
Картина сплячого немовляти, що посміхається або стиха плаче уві сні у грі з невидимим променистим ангелом, розкриває первозданну безгрішність людської душі.
Цей дитячий сон про світло залишає незгладимий карб у свідомості. Змужнілий юнак відчуває в собі нездоланну тугу за втраченим раєм чистоти: він рветься з батьківської хати, не знаючи спокою, у пошуках правди й краси серед жорстокого світу.
Твір поетизує невгамовний бунт людського духу, показуючи, що прагнення до свободи й подвигу закорінене в найглибших пластах нашої пам'яті про добро.
Теми: дитячий сон · пошук ідеалу · невинність і світло · поклик до подвигу · духовний неспокій