«Смішний сей світ!»
Іван Франко
Смішний сей світ! Смішніший ще поет,
Що все в нім хоче серіозно брати,
Що в тій погоні до незвісних мет
Розумну думку рад би відшукати.
Смішний сей світ! В нім правом – дикий гнет,
А чесна праця в перегнилі шмати
Вкриваєсь, а коб мала лиш відмет
З страв дармоїдів, щоб живіт запхати,
То мала б доста для потреби свої!
Смішний сей світ! Неробів горсть мала
Себе вважає світом, паном всьої
Землі і ціллю всього, що на світі!
Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
1881
Про вірш
Гірка сатирична інвектива проти суспільного безглуздя, де право захищає дармоїдів, а поет-ідеаліст виглядає смішним диваком.
Історія
Сонет із циклу «Вольні сонети». Франко створив його на хвилі гірких роздумів про абсурдність суспільного устрою, де мільйони трудівників бідують, а жменька паразитів розкошує й диктує закони.
Особливий біль поета викликало власне становище та становище його однодумців — людей високої освіти й моралі, яких буржуазне суспільство вважало «непрактичними невдахами».
Форма
Сонет, п'ятистопний ямб із трикратним анафоричним рефреном-вигуком «Смішний сей світ!». Трагікомічна інтонація поєднує їдку іронію з прихованим відчаєм.
Як читати
Світ викривається як гротескна викривлена реальність: правом зветься дикий гніт, чесна праця вдягнена в гниле лахміття, а жменька дармоїдів вважає себе сіллю землі й зневажає тих, чиїми мозолями живиться.
Проте найсмішнішою фігурою в цьому абсурдному театрі постає сам поет. Він наївно намагається сприймати цей хаос серйозно, шукає в ньому розумну думку й прагне міряти божевілля критеріями справедливості.
Сонет сягає шекспірівської глибини викриття соціального лицемірства, утверджуючи трагічну велич самотнього мислителя, який не боїться бути смішним заради правди.
Теми: абсурдність соціального ладу · поет і юрба · чесна праця і дармоїди · гіркий сарказм · трагікомедія життя