Тріолет
Іван Франко
І ти лукавила зо мною!
Ах, ангельські слова твої
Були лиш облиском брехні!
І ти лукавила зо мною!
І нетямущому мені
Затрули серце гризотою
Ті ангельські слова твої…
І ти лукавила зо мною!
Неначе правдою самою,
Неначе золотом, в огні
Без скази чищеним, – ох, ні,
Неначе правдою самою,
Так в добрі і нещасні дні
Я величався все тобою!
Мов злотом, чищеним в огні,
Неначе правдою самою.
Та під пліною золотою
Ховались скази мідяні,
І цвіт, розцвілий навесні,
Під пишнотою золотою
Крив черв’яка! Ох, чи не в сні
Любились щиро ми з тобою?
І серце бідне рвесь у мні,
Що ти злукавила зо мною!..
1880
Про вірш
Віртуозний зразок французької строгої строфічної форми тріолету, що передає гострий біль ошуканого серця та викриття лицемірства під маскою янгольської святості.
Історія
Написано у 1880 році як наслідок глибокого розчарування в ідеалізованому образі коханої після її остаточної згоди на шлюб з іншим.
Франко активно експериментував із рідкісними та вибагливими класичними віршованими формами європейської лірики (сонет, тріолет, рондо, терцина), демонструючи невичерпні можливості української мови.
Твір увійшов до інтимного розділу збірки «З вершин і низин».
Форма
Класичний тріолет (і цикл тріолетів) на чотиристопний ямб із канонічною схемою обов'язкових рефренів (повтори першого рядка в четвертому та сьомому, а другого — у восьмому).
Філігранне володіння римою та контрастними метафорами («щире золото» проти «мідяної скази» та «черв'яка під цвітом»).
Як читати
Центральний мотив поезії — руйнація обожнюваного образу: янгольські слова виявилися лише фальшивим блиском брехні, що отруїла серце поета гризотою.
Франко використовує метафору позолоти, під якою приховується мідь і гниль, передаючи гіркоту прозріння людини, яка щиро вірила в абсолютну чистоту коханої.
Форма тріолету з його круговими повторами ідеально відтворює нав'язливий стан свідомості, яка знову і знову повертається до фатальної думки про зраду.
Теми: тріолет · зрада у коханні · облиск брехні · руйнація ідеалу · віртуозна строфіка