Веснянки
Іван Франко
Розвивайся, лозо, борзо*,
Зелена дiброво!
Оживає помертвiла
Природа наново.
Оживає, розриває
Пута зимовiї,
Обновляєсь в свiжi сили
Й свiжiї надiї.
Зеленiйся, рiдне поле
Українська ниво!
Пiдiймися, колосися,
Достигай щасливо!
I щоб всяке добре сiм’я
Ти повiк плекала,
I щоб свiту добра служба
З твого плоду стала!
_____________________
*Борзо — швидко.
* * *
Грiє сонечко!
Усмiхається небо яснеє,
Дзвонить пiсеньку жайвороночок,
Затонувши десь в безднi-глубiнi
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вiтри,
Проскрипiв мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дiвчини, що з сну будиться,
В грудi радiсно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так i грудь землi диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сiй в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любвi мати щирая
Обiйме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнiї, думка чесная,-
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сiйте в головах думи вольнiї,
В серцях жадобу братолюбiя,
В грудях смiливiсть до великого
Бою за добро, щастя й волю всiх!
Сiйте! На пухку, на живу рiллю
Впадуть сiмена думки вашої!
Франко Іван
Про вірш
Програмний ліричний цикл Івана Франка, де весняне оновлення природи стає потужною алегорією революційного пробудження нації та віри в неминучу перемогу світла над темрявою.
Історія
Цикл «Веснянки» створювався протягом 1880–1887 років і відкриває першу поетичну збірку Франка «З вершин і низин» (1887, доповнене видання 1893).
Вірші циклу виникли в період важких випробувань — після коломийського арешту поета й цькування в консервативній пресі, ставши виявом його незламної життєвої та громадянської енергії.
Цикл став маніфестом нової української поезії, поєднавши інтимне відчуття краси природи з пристрасним соціальним оптимізмом та закликом до невпинної суспільної праці.
Форма
Жанр — пейзажно-громадянський поетичний цикл із різноманітною ритмічною палітрою: від маршових чотиристопних ямбів до пісенних коломийкових строф із багатою асонансною римою.
Вірші циклу об'єднані наскрізними мотивами та образною динамікою: танення снігів, бурхливий повінь весняних вод, спів жайворонка та праця сіяча на ниві.
Як читати
Франкова весна — це не просто романтична декорація, а символ бурхливого поступу, сили, що трощить старі крижини соціального гніту й духовного застою («Гримить! Благодатна пора наступає...»).
Образ сіяча й плугатаря символізує інтелігента-демократа, який засіває народну ниву зернами науки, правди й братерства, попри холодні вітри та зневіру оточення.
Цикл наповнений радісним передчуттям нової доби, стверджуючи, що після довгої й холодної ночі рабства неодмінно зійде сонце свободи для всієї України.
Теми: З вершин і низин · весна і оновлення · віра в майбутнє · громадянська лірика · пробудження нації