З екзамену
Іван Франко
З іспитової кімнати
Вибіг лютий кандидат;
Збіглось в сінях товариство
І давай його питать:
«Ну, а що, ти здав екзамен?
Маєш вчительський диплом?»
Він мовчить, лиш чорна хмара
Висить над його чолом.
Далі каже: «Ні, камраття,
Правди нині не зійськать!
Той професор зоології –
То тиран і лютий кат!
Три завдав мені питання,
Як закон йому велить,
Два я знав, не знав одного,
І він смів мене спалить!
– Був ти у саду? – питає.
– Був, – говорю сміло я.
– Бачив ти пчолу? – питає.
– Бачив, – кажу сміло я.
– Кілько ж ніг пчола та має?
– Ніг я їй не рахував. –
І за се одно питання
Спік мене, бодай пропав!»
13 сентября 1888
Про вірш
Іронічна побутова замальовка, що висміює невігластво самовпевнених студентів та формалізм екзаменаційної системи.
Історія
Франко сам навчався у Львівському та Чернівецькому університетах і чудово знав як вади тогочасної австрійської університетської схоластики, так і лінощі частини студентської молоді.
Вірш написаний як гумористичний фейлетон, покликаний розважити читача живою сценкою з життя львівських кандидатів на вчительські дипломи.
Форма
Традиційна чотиривіршова строфіка з чергуванням чотиристопного й тристопного хорея. Жвавий, оповідний ритм передає динаміку коридорної студентської розмови.
Як читати
Комізм ситуації будується на різкій зміні сприйняття: розлючений кандидат вибігає з іспиту й голосно звинувачує професора зоології в лютій тиранії, стверджуючи, що знав два питання з трьох і через це був «безвинно» зрізаний.
Проте фінальний твіст руйнує його позу жертви: коли товариші запитують, чого саме він не знав, з'ясовується фундаментальне невігластво екзаменованого у найпростіших речах.
Мініатюра тонко викриває людську схильність виправдовувати власну лінь і непідготовленість жорстокістю викладачів та несправедливістю світу.
Теми: студентське життя · екзамен і професор · іронія і сміх · невігластво кандидата · побутовий гумор