«Зближаєсь час, і з серцем, б’ючим в груди…»
Іван Франко
Зближаєсь час, і з серцем, б’ючим в груди,
Я вирвуся, щоб бачити тебе,
Порвати пута фальші і облуди,
Що тисне нас і по душі скребе,
Пробить стіну, котрою людська злість
Нас, друже мій сердечний, розділила,
Не знаючи, що в наших серцях сила,
Котрої ржа упідлення не з’їсть.
Зближаєсь час, і, радісно тремтячи,
В твої обійми щирі кинусь я,
І скаже поцілуй мені гарячий,
Що будь-що-будь, а ти повік моя!
Моя і невідлучна! Бо сльозами
І горем ти знітована зо мнов!
Нема стіни, перегород між нами!
Не знає стін, перегород любов!
Всі пута, що засліплення й зла воля
На нас вложили, нам на біль, – порвем!
Отруту, що нас нею щедро доля
Поїла, виллєм з серця і затрем
Усякий слід тих споминок важких,
Котрі, мов черви, серце підгризали,
Щоб навіть тіні темнії від них
На наше вольне щастя не лягали.
Зближаєсь час, коли, подібно нам,
По довговічних боях, муках люди
Прокинуться, гнилий розмечуть трам,
Що їх давив, і щиро грудь до груди,
Уста до уст притиснуть, мов брати,
Приязним, щирим словом заговорять,
Позбувшись пут недумства, темноти,
І зависті, і людовладства, й горя.
1 мая 1878
Про вірш
Пристрасний інтимно-громадянський лист до нареченої Ольги Рошкевич, де нерозривний союз кохання постає передвісником всенародного визволення від кайданів.
Історія
Створено 1 травня 1878 року у Львові після звільнення Франка з його першого тюремного ув'язнення у справі редакції журналу «Друг».
Батьки Ольги Рошкевич, налякані статусом Франка як «політичного злочинця», категорично заборонили доньці спілкуватися й бачитися з поетом, розірвавши заручини.
Попри заборону, Франко писав Ользі сповнені любові та надії таємні листи й вірші, які згодом лягли в основу його найкращої інтимної лірики.
Форма
П'ятистопний ямб із перехресним римуванням; урочистий, піднесений стиль поєднує пафос романтичної поеми та ніжної епістолярної сповіді.
Майстерна градація почуттів: від радості очікування довгожданого поцілунку до масштабної філософської візії братерства всього людства.
Як читати
Франко стверджує непереможність щирого кохання: ніякі стіни, перепони, людська підлість чи поліцейські заборони не здатні розірвати душі, спаяні спільним горем і сльозами.
Інтимне щастя для поета невіддільне від загального блага: перемога їхньої любові над обставинами сприймається як прообраз майбутнього звільнення всіх людей від пут темноти й тиранії.
Образ розтрощення 'гнилого траму' деспотизму знаменує прихід нової ери, де люди притиснуть один одного до грудей як вільні брати.
Теми: кохання до Ольги Рошкевич · віра в непереможність любові · подолання перешкод · єднання інтимного й громадянського · майбутнє братерство людей