Ex oriente lux
Микола Хвильовий
Микола Хвильовий – Ex oriente lux*
Присвята Правобережжю
Громи… а може, й не громи?
…вози у північ брукували
і з’їхали на грунт м’який…
Навіяв вітер тишу.
…тишу.
І гаснуть блискавиці.
Заколоратурила кольорами веселка,
закрапала —
рудий,
фіолетовий,
синій.
І от земля відчула
теплінь крокуючого ранку,
як річці воду в дощ…
Зі сходу
…кучугури кучугурили там.
Зі сходу
струмкує дим.
Зі сходу горлиця летить —
на зяб!
Затріпотіла крилами
на зяб!
А я прозірний вийшов на Полтавську
та на Велику Могилу
і —
— Е-гей!
— Сюди!
. . . . . . . . . . . . . . . .
Над країною, над пшеничною,
жовтоцвітною, голубиною,
піднялись списи
димарів.
Та й зашуміла зелена туга —
заметушилася.
Пішли по луках перегуки,
полинула луна.
Аж до самотнього далекого млина
полинула луна.
А з Криворізького
та Донецького
на степи, на поля Запорізькії
голоси-гудки, ніби повінь нот,
та скликали світ під своє шатро.
Чуєш, Дніпре!
…на сході в сум вплелося світло,
вплелося світло — в сум.
…Коса.
Зі сходу
…кучугури кучугурили там.
Зі сходу
дим!
…клаптиками, струмочками
по голубих полях, з надхмарні,
забутим спогадом доби архейської
(період гнейсів),
клаптиками, струмочками…
Зі сходу
дим.
. . . . . . . . . . . . . . . .
Ми стали на грунт,
на грунт індустрії-комуни.
(А ви?)
І нас ніхто не переможе.
Ми захлинули простір,
і подих вітру (зі сходу вітру)
погладив нам долоні.
(А вам?.
Ах, бризни, кров,
бо ми є ви із іншим змістом!)
Так знайте —
біля жердин горить мета,
як діамант в гущавині темряви.
Тримаймо стяг міцніш
індустрії-комуни!
Не проза це, а пісня відродження!
Нас не сотні, а мільйони
шукають вищих берегів
цивілізацій
в різноманітних переливах
сопілок різних.
Тримайте стяг міцніш
індустрії-комуни!
. . . . . . . . . . . . . . .
І зашумів у лісі потяг…
. . . . . . . . . . . . . . .
То перший був.
…Галюциную я чи ні?
Зі сходу
кучугури кучугурили там.
Зі сходу
струмкує
дим!
______________
* Зі сходу світло (латин.)..
Про вірш
Грандіозна поетично-філософська ораторія, присвячена Правобережжю, в якій проголошується культова ідея Хвильового про «Азіятський ренесанс» — духовне оновлення людства зі Сходу, де Україна стає авангардом нового світового розквіту. Твір поєднує космічні візії з глибокою тривогою за долю рідної землі.
Історія
Поема є програмним твором Миколи Хвильового, який став поетичним фундаментом його подальшої знаменитої теорії «Азіятського ренесансу», розгорнутої в памфлетах 1925–1926 років («Камо грядеши», «Думки проти течії»).
Назва твору апелює до латинського крилатого вислову «Зі Сходу світло», проте Хвильовий надає йому радикально нового змісту: на зміну згасаючій буржуазній культурі Заходу має прийти вогненна енергія визволених народів Сходу, серед яких Україна покликана відіграти роль культурного маяка та рушія нової цивілізації.
Форма
Твір має складну монументальну будову поліфонічної поеми, де верлібр поєднується з коломийковими та гекзаметричними модуляціями. Вільна ритмічна композиція передає пульсацію історичних стихій.
Поетична мова перенасичена експресіоністичними неологізмами («заколоратурила», «кучугурили»), складною колористикою (веселка — рудий, фіолетовий, синій) та потужною звуковою оркестровкою громів і тиші.
Як читати
Присвята Правобережжю підкреслює соборницький пафос твору: змучена війною українська земля постає як простір очікування світанку після нічних громів і битв. Нічні вози, що з'їжджають із бруківки на м'який ґрунт, символізують перехід від жорсткого заліза війни до мирного відродження ниви.
Образ світла зі Сходу розгортається крізь багатошарову символіку: це і струмування заводського диму, і політ білої горлиці миру, і сходження нового духовного сонця. Хвильовий бачить у поєднанні індустріальної сили Донбасу та духовної глибини Правобережжя запоруку великого синтезу нації.
Поема сповнена візіонерського месіанізму, де історична драма України розчиняється в глобальному планетарному перетворенні. Твір залишається однією з найсміливіших поетичних спроб осмислити геополітичне покликання України у XX столітті.
Теми: Азіятський ренесанс · Ex oriente lux · духовне відродження · Правобережжя і соборність · філософська поема