Степан Васильченко
Про автора
Степан Васильченко (1879–1932) — самобутній прозаїк і педагог, майстер лірично-поетичної новели, співець народного шкільництва та дитячої мрії.
Степан Васильович Панасенко народився в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній селянській родині. Працював народним учителем на Київщині та Донеччині, активно виступав за викладання українською мовою, за що зазнав арешту та ув'язнення в царській тюрмі. Пережите на фронтах Першої світової війни суттєво поглибило драматизм його світогляду.
У своїх класичних творах («Мужицька смерть», «Талант», «Осетинські казки», повість «У бур'янах» про Тараса Шевченка) Васильченко проявив себе тонким психологом. Його стиль вирізняється чарівним ліризмом, м'яким гумором і глибокою співчутливістю до обдарованих сільських дітей, чиї таланти марніли в умовах соціальної безвиході.
Васильченко створив неповторну традицію поетичної шкільної новели в українській літературі. Його повість про дитинство Кобзаря стала класичним підручником любові до національного генія для мільйонів українців.
Теми: доля народного вчителя · світ дитячої мрії · шевченкіана · соціальна кривда · лірична новела
- Авіаційний гурток
- Басурмен
- Витрішки
- Відьма
- Віконце
- Голод
- Гості
- Гріх
- Далека розлука
- Де такі ятки?..
- Дзвін
- Добрі очі
- Дома
- Дощ
- Жаль
- Золота діжа
- Калина
- Мороз
- На перші гулі
- Неслухняний глечик
- Ось та Ась
- Осіння казка
- Осінній ескіз
- Осінь...
- Пацанок
- Приблуда
- Під святий гомін
- Сирітське сонце
- Сон
- У панів
- Увечері
- Фіалки
- Чайка
- Чарівна книжка
- Чи все одно?
- Чорний орел