Український марш
Борис Грінченко
Співається на голос:
“Гей, не дивуйте, добрії люди”
Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці,
Чим ми на світі бували,
Як волю нашу, волю народну,
Всі ми гуртом рятували!
Гей, ізгадайте, знову вставайте:
Рідний народ у неволі —
Будем боротись і працювати,
Щоб нам добитися долі.
Воля, освіта, рівність, братерство
Збудять ізнов Україну, —
Будем за цеє, браття, стояти,
В бої стоять до загину!
Нас не злякають муки-кайдани:
Будемо дужчі за муки, —
Даймо ж на працю для України
Серце, і розум, і руки!
1895
Про вірш
Бойова патріотична маршова пісня, що закликає нащадків козацької слави згуртуватися навколо ідеалів волі, освіти, рівності та братерства.
Історія
Створений для співу на відомий народний мотив історичної пісні «Гей, не дивуйте, добрії люди», призначався для масового виконання в гімназійних та студентських громадах.
Написаний невдовзі після таємного установчого з'їзду «Братства тарасівців» на могилі Тараса Шевченка біля Канева влітку 1891 року.
Поезія віддзеркалює перехід українського руху від пасивного етнографізму до чітких політичних вимог національного визволення.
Форма
Енергійний маршовий ритм, що спирається на коломийковий вірш із виразним цезурованим членуванням рядків і хоровим рефреном.
Багатий арсенал ораторських фігур: заклики «Гей!», спонукання до бою, ритмічні повтори та піднесені гасла.
Як читати
Апеляція до славного козацького минулого постає не ностальгічним спогадом, а практичним стимулом для відновлення втраченої національної гідності.
Грінченко формулює прогресивну суспільну формулу: відродження України неможливе без синтезу чотирьох засад — «Воля, освіта, рівність, братерство».
Марш закликає до безкомпромісної солідарності: індивідуальна слабкість долається спільним гуртовим чином, де кожен готовий покласти життя за правду.
Теми: український марш · козацька пам'ять · воля і освіта · національна гідність · заклик до боротьби