І гріховна, і свята
Григорій Чупринка
Вся в колючках, вся в гірляндах,
І в тернах, і в пишних квітах,
Вся в коштовних діамантах
І в блискучих огнецвітах
В млі горить моя мета —
І гріховна, і свята.
Вся одверта, вся закрита,
Особиста і загальна,
Темним фльором оповита —
І весела, і печальна
В млі горить моя мета —
І гріховна, і свята.
Нерозгадна, невловима,
Як огонь заблудлий в полі,
Як обличчя херувима
В світлосяйнім ореолі,
В млі горить моя мета —
І гріховна, і свята.
Як далеко світло ясне
Манить, вабить, притягає!—
Ближче, ближче... Світло гасне,
Віра в серці потухає.
В млі горить моя мета —
І гріховна, і свята.
Вся в колючках, вся в гірляндах,
І в тернах, і в пишних квітах,
Вся в коштовних діамантах
І в блискучих огнецвітах
В млі горить моя мета —
І гріховна, і свята.
1909
Про вірш
Віртуозний зразок модерністського неоромантизму та символізму, де фатальний і недосяжний ідеал постає в оксиморонній єдності гріховності та святості. Вірш утілює трагедію невпинного пориву митця до оманливого світла мети, що згасає при наближенні.
Історія
Вірш написаний 1909 року й належить до раннього періоду розквіту таланту Григорія Чупринки — одного з найяскравіших представників українського символізму й предтечі бунтарського модернізму початку XX століття. У цей час автор активно шукав нові поетичні форми та звукові гармонії в середовищі часопису 'Українська хата'.
Поезія відображає модерністське розчарування раціоналізмом і народницьким утилітаризмом: Чупринка проголошує культ надчуттєвої краси та екстатичного, сповненого суперечностей духовного шукання, характерного для естетики Fin de siècle.
Форма
Твір написано чотиристопним хореєм із чітким пісенним пульсуванням. Строфічна структура оригінальна: кожна строфа складається із секстету (шестивірша) за схемою римування аБаБвв або аБаБгг із наскрізним драматичним рефреном-дистихом 'В млі горить моя мета — / І гріховна, і свята'.
Композиція кільцева: перша строфа дослівно повторюється у фіналі. Звукопис твору доведений до абсолюту завдяки розкішним внутрішнім римам, алітераціям та синкопованим паузам, притаманним музичній версифікації Чупринки.
Як читати
Центральний образ поезії — містична Мета — змальований через нанизування контрастних антиномій: 'в колючках' — 'в гірляндах', 'в тернах' — 'в пишних квітах', 'одверта' — 'закрита', 'особиста' — 'загальна'. Цей оксиморонний дуалізм символізує нерозривність болю й екстазу в естетичному переживанні ідеалу, що поєднує демонічне та ангельське начало ('обличчя херувима').
Кульмінація вірша полягає у відкритті ілюзорності пізнання: що ближче ліричний герой підходить до мети, то невблаганніше мерхне її сяйво і гасне віра в серці. Мета існує лише доти, доки палає в недосяжній імлі; повернення початкової строфи у фіналі замикає коло вічного блукання духу в пошуках недосяжної фата-моргани.
Теми: символістський ідеал · неоромантичне шукання · оксиморон буття · недосяжність мети · самотність митця · фатальна краса