Борсук
Михайло Стельмах
Біля гатки, коло хатки
Засадив борсук дві грядки
І світанням на зорі
Завалився спать в норі.
Спав борсук два дні й дві ночі,
Аж запухли в нього очі,
Потім встав, ум'яв пиріг,
Позіхнув і... знову ліг.
Коло гатки, де дві грядки,
Бачить заєць непорядки:
Не полив посів борсук,
Заєць в нору — тук-тук-тук!
— Уставай скоріш, земляче,
Без води посів твій плаче!
— Зараз, взую чобітки —
За відро — і до ріки!..
Встав борсук, розправив плечі
І — не в двері, а до печі:
З'їв картоплю, з'їв кисіль,
Позіхнув — і у постіль...
Кажуть, горе тим; грядкам,
Що попали борсукам!
Про вірш
Гумористичний повчальний вірш-байка про лінивого борсука, що занедбав посіяне заради безпробудного сну та ситної їжі. Твір висміює ледарство, контрастно зіставляючи безвідповідальність господаря з небайдужістю чуйного сусіда-зайця.
Історія
Поетичні гуморески та віршовані байки Михайла Стельмаха для дітей створювалися в річищі кращих традицій Леоніда Глібова та Олени Пчілки. Стельмах умів розмовляти з юним читачем мовою соковитого народного гумору, уникаючи прямолінійного моралізаторства на користь яскравої комедійної ситуації.
Твір «Борсук» часто включався до авторських читанок і збірок казок письменника. У ньому відбилася традиційна селянська зневага до недбайливого господарювання, адже земля в українській культурі вимагає постійної праці й не прощає лінощів.
Форма
Вірш написаний правильним чотиристопним хореєм із чітким чергуванням суміжного (парного) та вільного римування, що надає розповіді невимушеного, жвавого оповідного характеру.
Використання колоритних жіночих і чоловічих рим («хатки — грядки», «норі — зорі»), звуконаслідувань («тук-тук-тук») та розмовної фразеології стимулює слухову увагу дитини та полегшує декламацію.
Як читати
Комічний ефект твору виникає через різкий контраст між словом і дією персонажа. Борсук дає заклопотану обіцянку («Зараз, взую чобітки — / За відро — і до ріки!..»), проте замість праці обирає маршрут «не в двері, а до печі». Деталізований перелік ситних страв (картопля, кисіль, пиріг) перетворює борсука на гротескного лежня, чия життєдіяльність зведена до споживання їжі та сну.
Образ зайця виступає антитезою до образу борсука: він чуйний, уважний до чужої біди та не байдужий до занедбаної праці. Персоніфікований образ посілих рослин («без води посів твій плаче») поглиблює етичний конфлікт, перетворюючи байдужість борсука на моральну провину. Фінальне народне узагальнення («Кажуть, горе тим грядкам...») звучить як влучна афористична приказка.
Теми: засудження ледарства · гумор і сатира · дитяча повчальна казка · відповідальність за працю · сусідська взаємодопомога