Михайло Стельмах

Про автора

Михайло Стельмах (1912–1983) — видатний український прозаїк-поет, академік, неперевершений чарівник подільського пейзажу та фольклорного реалізму.

Народився в селі Дяківці на Вінниччині в бідній селянській сім'ї. З дитинства був зачарований народними казками й піснями, які щедро чула його душа від матері та діда Дем'яна. Закінчив Вінницький педагогічний інститут, учителював. Під час Другої світової війни воював рядовим артилеристом, був двічі важко поранений.

Створив шедеври поетичної автобіографічної прози — повісті «Гуси-лебеді летять…» та «Щедрий вечір», де з неймовірною художньою теплотою відтворив дитяче пізнання світу. Його монументальні романи («Хліб і сіль», «Кров людська — не водиця», «Правда і кривда», «Чотири броди») стали літописом подільського села крізь бурі XX століття.

Стиль Стельмаха вирізняється особливою ритмізованою пісенністю, багатством народних метафор і глибоким гуманізмом. Залишив по собі невмирущу пам'ять як один із найпоетичніших прозаїків української літератури.

Теми: гуси-лебеді летять · поетичне Поділля · світ дитинства · хліборобська праця · народна мудрість