Впав сніжок
На лужок,
На стіжок
І на бір.
Під стіжком
З мотузком
Ходить звір.
Здалека,
З дубняка,
До стіжка
Він прибіг.
Скинув шапку,
Став на лапки
Смиче стіг.
При долині
В’язку сіна
Звір зв’язав,
Із долини
В’язку сіна
Тягне в бір
Хитрий звір.
Він вухатий,
Білобокий,
Косоокий
І вусатий…
Як же звіра
Того звати?
Поетична зимова вірш-загадка з чарівним пейзажним тлом, що розвиває допитливість, спостережливість та естетичне чуття дитини.
Жанр літературної загадки був одним із улюблених у доробку Михайла Стельмаха для дошкільнят і молодших школярів. Письменник майстерно синтезував фольклорні метафоричні формули із тонким ліричним спостереженням за життям лісу в різні пори року.
Вірш з'явився в епоху розквіту ілюстрованої дитячої книги в Україні, де слово поета гармонійно єдналося з графікою художників, навчаючи дітей бачити красу рідної природи та розпізнавати її мешканців.
Вірш написано коротким двостопним хореєм із чергуванням пірихізованих стоп, що створює ефект легкого, уривчастого дихання або дрібних кроків звірка по снігу.
Композиція побудована на чергуванні коротких віршових рядків із моноримами та лаконічними суміжними співзвуччями («сніжок — лужок — стіжок», «здалека — дубняка»), що уподібнює ритм до скоромовки або лічилки.
Текст розгортається від загального мальовничого зимового пейзажу (сніг на лузі, стозі, у бору) до деталізованої пластики руху таємничого звіра. Поет поступово нанизує характерні прикмети (мотузок, шапка, лапки, в'язка сіна), підтримуючи інтригу та заохочуючи дитину до інтелектуальної гри.
У кульмінації подано канонічний портрет зайця через ланцюжок фольклорних епітетів («вухатий», «білобокий», «косоокий», «вусатий»), а риторичне запитання у фіналі спонукає слухача до радісної співтворчості та розгадування природної таємниці.
Теми: вірш-загадка · зимовий ліс · заєць-трудівник · пізнання природи · ігрова поезія