Розлилися води
Михайло Стельмах
Розлилися води
На чотири броди —
Через ліс, леваду
В мамину бригаду.
Що у першім броді —
Бусол важно ходить,
В брід він заглядає,
Мов листа читає.
Що у другім броді —
Заєць на колоді,
Він кудись мандрує,
Хвостиком рулює.
Що у третім броді —
Бистрий човник ходить.
Ми із братом радо
Їдем у бригаду.
За четвертим бродом
Мама трактор водить.
Прямо з човника убрід
Мамі я несу обід.
Про вірш
Радісна й ритмічна весняна картина повноводдя, де буяння природи нерозривно сплетене з працею хліборобів. Вірш сповнений мажорного пафосу синівської гордості за матір-трудівницю та захоплення весняним оновленням землі.
Історія
Твір постав у період активного розвитку повоєнної української дитячої літератури, коли Михайло Стельмах плідно співпрацював із дитячими видавництвами та періодикою («Малятко», «Барвінок»). У цих віршах органічно переплелися традиційні мотиви веснянок і реалії тогочасного колгоспного життя, побачені захопленими очима дитини.
Для Стельмаха мотив весняної повені мав глибоке автобіографічне коріння: подільські заплави річок Рів і Південний Буг щовесни заливали луки, перетворюючи звичний шлях до поля на справжню пригоду з човнами й бродами.
Форма
Вірш написано динамічним тристопним хореєм із чергуванням жіночих та чоловічих закінчень, що бездоганно відтворює гойдання хвиль і пружний крок весняної пісні-заклички.
Композиція побудована за принципом анафоричного паралелізму («Що у першім броді... Що у другім броді...»), де кожна строфоїдна ланка спирається на суміжне або перехресне римування з народнопоетичними співзвуччями (води — броди, леваду — бригаду).
Як читати
Простір вірша структуровано за фольклорною топографією «чотирьох бродів», де кожен брід постає окремою живописною мініатюрою. Поважний бусол, що «мов листа читає», та кумедний заєць на колоді, який «хвостиком рулює», олюднюють природний простір, надаючи йому казкової жвавості.
Кульмінація подорожі весняними водами переносить увагу з казкового світу тварин у царину родинної праці та любові. Образ матері, яка «трактор водить», постає не офіціозним плакатом, а втіленням сили, затишку й поваги, а дитячий вчинок — донести мамі гарячий обід прямо з човника убрід — сповнює твір щирою зворушливістю.
Теми: весняне повноводдя · повага до праці · любов до матері · дитяча пригода · природа Поділля