Через переліг й байрак темний
По лісах на поле й на місто
Продираються в світлі таємнім
Майбутнього зоряні вісті.
Під стріхами забрязкотіли симфонії,
Задмухала бузкова меса,
Прокололо світові гони
Гострими гармонійними лезами.
Швидкуйте ж, розперезані товариші,
Бабахкайте, бийте в бабухатий бубон,
Рубайте, рубайте прокльонів гужі —
Ну-бо!.
Вітаїстичний порив крізь морок ночі, де світлові вісники прийдешнього пророкують новий світанок і симфонію оновленого буття.
Твір належить до знакової для раннього Хвильового теми «досвітніх симфоній» — передчуття великого культурного й соціального вибуху нової України.
Поет відтворює момент прориву революційної енергії з глухих провінційних байраків до відкритих горизонтів світової культури.
Енергійний дольник із пульсуючим анапестичним підйомом, що надає строфам пружної маршової ходи.
Рух крізь нічний байрак і темний переліг символізує подолання вікової колоніальної відсталості та провінційного животіння українського духу.
«Зоряні вісті майбутнього», що брязкотять симфоніями під селянськими стріхами, втілюють непохитну віру Хвильового у всесвітнє покликання свого пробудженого народу.
Теми: досвітні симфонії · прорив крізь темряву · вісті майбутнього · зоряний світанок · культурний ренесанс