Скляр
Микола Хвильовий
Під пахвою у мене скло
Тихесенько дзвенить у скриньці,
Дивлюсь — на обрію веслом
Зоря гребе у східній криці.
Дружок мій любий — діамант —
З кишені блузи щулить око,
Ох, як він весело в туман
Застромить погляд свій глибокий.
Іду по вулиці, а скляр
Яскравко — ранок кучерявий —
На мій дзвінкий крокує шлях
В палаючій і голосній заграві.
Один лиш мент — і діамант
Його і мій — веселі друзі
Назустріч підуть крізь туман.
І заспіває серце в блузі.
Ах, я не маю теплих слів
Намалювати ту хвилину.
Я потім довго-довго млів
І досі плавко лину-лину….
Про вірш
Світлий і поетичний образ міського ремісника-скляра, який зі склом у скриньці та алмазом у кишені крокує назустріч ранковій заграві, лагодячи розбиті вікна пореволюційного міста. Поезія символізує засклення зруйнованого буття прозорим світлом нового дня.
Історія
Вірш увійшов до першої збірки Хвильового «Молодість». У зруйнованих війною містах України вибиті шибки були повсякденною реальністю, і постать скляра набувала особливого рятівного змісту — повернення домівкам тепла, світла та захисту від холоду.
Хвильовий естетизує ремесло скляра, перетворюючи звичайну роботу зі склом і склорізом-діамантом на сакральний акт творення прозорості та чистоти в оновленому просторі.
Форма
Написано чотиристопним ямбом із чергуванням жіночих і чоловічих рим (aBaB). Легкий, дзвінкий ритм передає безтурботний крок юного майстра ранковими вулицями.
Метафорика побудована на грі світла й скла: ніжне дзеленчання скла у скриньці, алмаз, що підморгує з кишені робітничої блузи, та ранок, персоніфікований як кучерявий скляр Яскравко.
Як читати
Образ скляра розгортається у двох планах — реальному ремісничому та міфопоетичному. Його хода містом збігається з рухом сонця, яке веслом гребе на сході в крицевому небі, єднаючи людську працю з космічним світанком.
Алмаз у кишені робітника наділений олюдненими рисами («щулить око», «застромить погляд свій глибокий»). Склоріз стає знаряддям не руйнації, а точного художнього розрізання темряви й туману задля встановлення нового порядку.
Хвильовий створює атмосферу чистої радості буття. Лагодження шибок символізує подолання наслідків хаосу й відкритість людських осель назустріч сонцю і життю.
Теми: ремесло скляра · ранкове місто · радість відбудови · світло і скло · поетизація праці