Стовп… Стовпи…
Кабель переплітається над землею.
Переплітається.
Шлях,
Брук,
Гук.
Ідемо і шукаємо щастя
Голубиного,
Навіть місяць блідолиций
Зернить…
Стрункіш прискореним кроком —
Оком!
М’язи накрийте,
Легені в міх!
Тріщить під силою громовиці
Старий дуб…
Стовп!
І кривавими солдатськими багнетами
Розпанахало нетрі.
Урбаністичний експеримент у дусі футуризму, де ритм телеграфних стовпів, кабелів і бруку відтворює пульс модерного перетворення простору.
У 1921 році Хвильовий активно експериментував із модерними формами європейського та вітчизняного авангарду, намагаючись подолати просвітянську інерцію народницького віршування.
Поява ліній електропередач та зв'язку в українських степах осмислюється як нова геометрична мережа, що зшиває розірвану країну в єдине живе ціле.
Авангардний лаконічний верлібр зі скандованими однослівними рядками («Шлях, / Брук, / Гук»), що імітують рух потяга або крок телеграфної лінії.
Стовпи та сплетіння кабелів над землею виступають каркасом нової цивілізації, через який ліричні герої прямують у пошуках сокровенного «щастя голубиного».
Поєднання блідолицього місяця, що зернить світлом, і залізного бруку створює неповторний колорит раннього міського романтизму Миколи Хвильового.
Теми: авангардний урбанізм · телеграфні стовпи · голубине щастя · динаміка міста · ритмічний експеримент