Живи, Україно, живи для краси

Олександр Олесь

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
1917

Олесь Олександр

Про вірш

Полум'яний патріотичний гімн національного відродження, сповнений віри в незламність українського народу та його священне право на вільне, прекрасне буття. Поезія оспівує звитяжну готовність лицарів волі боронити рідну землю зі зброєю в руках.

Історія

Вірш постав у бурхливі дні Української революції 1917 року, коли після падіння Російської імперії постала Українська Народна Республіка. Олександр Олесь, перебуваючи в Києві, став одним із найяскравіших трубадурів національного піднесення, чиї вірші миттєво ставали народними піснями та маршами революційного війська.

Твір написаний як урочистий спів надії та заклик до національної єдності у вирішальний історичний момент, коли багатовікові кайдани поневолення нарешті спали, а перед Україною відкрився шлях до побудови власної суверенної держави.

Форма

Твір написано енергійним чотиристопним анапестом із чергуванням жіночих і чоловічих рим (aBaB), що створює маршовий, піднесений гімнічний ритм, подібний до козацьких походів.

Строфіка відзначається карбованими синтаксичними періодами, риторичними звертаннями («Живи, Україно!»), анафорами та алітераціями сонорних приголосних, що надають віршу монументального звучання.

Як читати

Центральний образ України постає у нерозривній єдності краси, правди, сили та волі. Олесь поєднує естетичний ідеал краси з громадянським обов'язком, стверджуючи, що гармонійне буття нації можливе лише за умови її непохитної державності.

Образ вірних синів із шаблями на сторожі уособлює мілітарну готовність молодого покоління стати щитом для рідної землі. Клятва «жити і вмерти з тобою» звучить як сакральна присяга лицарства, що не визнає компромісів із ворогом і готова до найвищої жертви.

Пейзажний паралелізм (шум лісів, вільний вітер у полі) закорінює ідею національної свободи в саму природу українського простору. Твір став класичним зразком державницької лірики, що надихала борців за волю України впродовж усього XX століття.

Теми: патріотичний гімн · Українська революція 1917 · національне відродження · захист вітчизни · воля і краса

Усі поети