Наші мами
Степан Олійник
Пам'ятаймо, милі діти,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас у всьому світі
Найдорожчі — наші мами.
Нам — маленьким і дорослим —
Все дають вони з любов'ю:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоров'ю.
Ми в житті усі сказали
Своє перше слово — ма-ма!
Скільки б ми не підростали,
А любов у них та ж сама.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був — до мами.
Радість маєм чи тривогу —
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки —
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово — мама!
Найдорожчі мамі діти.
Дітям мама їх — так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
Пам'ятайте, діти, всюди
Вірну мамину науку.
У ясне життя і в люди
Мама вас веде за руку.
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу
Хай усі запам'ятають:
І листи і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!
Про вірш
Зворушливе ліричне послання-настанова юному поколінню, пройняте синівською вдячністю, повагою до самовідданої материнської турботи та закликом берегти родинний зв'язок.
Історія
Поезія репрезентує світлу громадянсько-інтимну лірику Степана Олійника для дитячої та юнацької аудиторії. Створений у 1960-ті роки вірш виник у контексті масштабного пласту педагогічної поезії автора, де морально-етичні цінності — шанування батьків, працьовитість, вірність рідному гнізду — виступали підґрунтям гармонійного виховання особистості.
Твір широко друкувався в шкільних читанках, дитячих альманахах та тематичних збірках («Співучий колосочок», «Дзвенить криниця»), ставши хрестоматійним зразком ліричного вірша про матір в українській дитячій літературі другої половини XX століття.
Форма
Вірш написаний правильним чотиристопним хореєм із чергуванням жіночих та чоловічих закінчень. Така розміреність забезпечує наспівність, легкість запам'ятовування та ораторсько-дидактичну виразність, близьку до пісенного фольклорного канону.
Строфічна будова спирається на катрени з перехресним римуванням (АбАб), де рефреном через увесь твір проходить ключове опорне слово-рима «мами / з вами / сама / до мами», цементуючи емоційну структуру тексту.
Як читати
Образна система твору розгортається від інтимно-конкретного біографічного хронотопу дитинства (перше слово «ма-ма», перші невпевнені кроки, класна дошка) до широкого життєвого шляху дорослої людини, яка вирушає з рідного дому у широкий світ. Мати постає універсальним символом безкорисливої любові, етичним маяком і невтомною хранителькою домашнього тепла.
Лейтмотивом твору є концепт духовної відповідальності перед батьками: дорослішання не повинно руйнувати пам'ять серця («листи і телеграми шліть туди, де їх чекають»). Поет делікатно переплітає дидактичну настанову («вчитись і робити так, щоб радувати маму») із глибокою елегійною нотою неминучості розлуки та батьківського очікування.
Теми: шанування матері · родинні цінності · дитинство і дорослішання · вдячність батькам · молодь і життєвий шлях