Номенклатурний Мацепура

Степан Олійник

Один голова одного виконкому
(Давненько було, років шість, мабуть, тому!)
Зачислив чомусь-то Грицька Мацепуру
В верхівку активу! У "номенклатуру"!

Спочатку товариш цей — номенклатурний —
В районі очолював рух фізкультурний!
Над списками й планами "бився" ночами,
А потім — все їздив кудись за м'ячами...

Практично ж (і першою!) до фізкультури
Вдалася дружина Грицька Мацепури!
Іще тільки сонце вставало в районі —
Вона вже була на плацу-стадіоні:

Проводила вранішню "зорьку-зарядку" —
Завзято копала за грядкою грядку!
Увесь стадіон розпушила потроху
Й "рекорд" здобула... при посіві гороху!

І більше про спорт — ані слуху, ні духу!..
Та ось діяча фізкультурного руху
Зовуть звітувати у зал виконкому,
Щоб дать йому перцю, сякому-такому!

Страмили, журили й рішили: "Звільнити!"
Та що з Мацепурою далі робити?
Хоч він проваливсь і в роботі безжурний,
Та все ж він товариш є... номенклатурний.

— Очолюй, — сказали йому, — інкубатор
Й себе покажи як господар-новаторі —
В підмогу дали на цю тему брошуру,
Послали плодити курчат Мацепуру.

Вмостився в конторі, як важна фігура,
Віднині — пташиний король Мацепура!
Кругом апарати і кнопок набори...
Ліворуч, праворуч — яєць цілі гори...

Одне лиш погано: чомусь з апарата
Не лізуть, не ціпають досі курчата.
Хоч як вже тепло їм підвищуй чи знижуй —
Не лізуть і годі! Хоч сам їх висиджуйі

А з ферм приїздять за курчатами люди:
— Та скільки ж чекати?! Та доки це буде?! —
Поспорять і їдуть назад у зневір'ї...
Зате в Мацепури на власнім подвір'ї
Така птахоферма, що просто — картинка!
Товстіє, цвіте Мацепурина жінка!

Урвався, нарешті, терпець в керівництва:
Журили всю ніч короля птахівництва!
Дали "строгача" за провал і розтрату
Й рішили: "направить до промкомбінату".

Бо він — хоч не зжив пережиток свій шкурний! —
Товариш є все ж таки... номенклатурний.
(Та й треба ж, мовляв, виправляти людину.
Хай ділом спокутує гріх і провину!)

Робив комбінат той... свистки із пластмаси.
Крім того, ще цеглу робив і ковбаси.
З приходом Грицька дивні сталися речі!
Спрожогу, мабуть, переплутав він печі,

Бо цеглу таку став давати на базу,
Що візьмеш у руки — й розсиплеться зразу!
Зате ковбаса — зовсім інша картина!—
Ні врвати, ні вгризти! Тверда, як цеглина!

Одні лиш свистки — Мацепурі в заслугу —
Свистіли все дужче на цілу округу.
Тому-то (на цей раз за брак і халтуру!)
З посади зняли свистуна Мацепуру!

...А другого дня по шляху, по рівнині,
Везуть Мацепуру в районній машині
"Районні свати", проявивши турботу!
Везуть, щоб засватать на іншу роботу!

Пильнуйте, шановні! Можливо, якраз
Везуть ті свати його саме до вас!

Про вірш

Нищівний сатиричний памфлет проти системи номенклатурної кругової поруки та кадрової вседозволеності, коли некомпетентний пристосуванець безкарно мігрує з однієї керівної посади на іншу.

Історія

Гумореска написана в добу хрущовської «відлиги», коли партійна преса дозволила обмежену, проте гостру критику кадрового застою, паразитизму місцевих виконкомів та так званих «номенклатурних кадрів», захищених від звільнення партквитком та зв'язками.

Твір став одним із найсміливіших викривальних віршів Степана Олійника, пролунавши як відверте звинувачення самій системі ротації невдах і невігласів; образ Мацепури на десятиліття закарбувався в українській публіцистиці як синонім паразитичного чиновника.

Форма

Твір написано чотиристопним амфібрахієм із парним (суміжним) римуванням (аабб), що додає сатирі фабульної розлогості, іронічної плавності та рис викривального віршованого фейлетону.

Лексичний лад характеризується поєднанням партійно-канцелярського новоязу («номенклатура», «верхівка активу», «господар-новатор») із просторічними, комічно зниженими ідіомами («дать перцю сякому-такому», «хоч сам їх висиджуй»), що підсилює нищівну глузливість авторського голосу.

Як читати

В основі образної системи — постать Грицька Мацепури, гротескного нероби й хамелеона. Персонаж розкривається через ланцюг абсурдних трансформацій: спочатку як «керівник фізкультури», чия дружина перетворила стадіон на город під горох, а згодом — як новоспечений «пташиний король» в інкубаторі, де апаратура не видає курчат.

Головна сатирична мішень твору — не стільки сам Мацепура, скільки верхівка районного виконкому, для якої належність до замкненої касти («товариш номенклатурний») важить більше за професійність, сумління й користь для суспільства. Автор майстерно оголює механізм кадрової перетасовки, де нездар не виганяють, а лише пересаджують у нові керівні крісла.

Теми: номенклатура · кругова порука · некомпетентність · пристосуванство · сатира на чиновників

Усі поети