Просто косим і молотим
Степан Олійник
— Як ви боретесь, — питаю
У Шпака-керівника, —
Щоб багатство урожаю
Все зібрать до колоска?
Витяг папку із шухляди
І почав доповідать:
— Провели вже три наради!
Проведемо ще зо п'ять!
Є вже гасла на ділянці,
План засідань (де й коли).
Кожен день у кожній ланці —
Скрізь "літучки" ми ввели.
Бригадирів, комбайнерів,
За зразком минулих літ,
Забезпечили папером
На поденний рапорт-звіт.
В плані — бесіда з народом:
"Що таке є молотьба?".
Так що вже в нас повним ходом
Розгорнулась боротьба!
Як натрапим на завади, —
Закопилив він губу, —
То подвоїмо наради,
Щоб посилить боротьбу!
Задоволений собою,
Точно виклав, що було...
Між хлібів, попід горою
Йду в сусіднє я село:
Де Гармаш керує, знаю,
Господарством "Первомай".
— Як ви боретесь, — питаю, —
Щоб зібрати урожай?
Як, скажіть, на полі вашім
Боротьба йде щодоби?..—
Усміхнувсь Гармаш і каже:
— В нас немає "боротьби".
Просто роблять всі бригади
Мовчки, що кому дано.
Відмінили всі наради,
Всякі збори ми давно.
На жнива лиш тратим сили,
Балачкам не місце тут:
Пообідали, спочили —
І в покоси! І на труд!
Наговоримося потім,
Вже аж десь після сівби.
Просто косим і молотим,
Де вже там до "боротьби"!
Часом, правда, і при втомі, —
Вдавсь до жарту голова,—
Вечорами на соломі
Хлопці борються, бува!
...Там словесна позолота,
Тут — збирання на умі.
В кого краще йде робота —
Догадаєтесь самі!
Про вірш
Дидактично-сатиричний віршований фейлетон протиставляє пустопорожній казенний бюрократизм імітаторів праці живому, мовчазному й високоефективному хліборобському подвигу справжніх трудівників.
Історія
У 1950–1960-ті роки радянське господарство потерпало від тотальної заідеологізованості та паперотворчості: реальна праця повсюдно підмінялася нескінченними зборами, партійними «літучками», звітами та лозунгами про «боротьбу за врожай». Степан Олійник, добре знаючи колгоспне життя зсередини, систематично таврував кабінетний стиль керування у своїх дошкульних фейлетонах на шпальтах республіканської преси.
Твір органічно вписується в публіцистичну лінію творчості сатирика, де конкретно-адресне викриття горе-керівників поєднувалося зі створенням узагальнених соціальних типів, утверджуючи пріоритет здорового глузду над бюрократичним маразмом.
Форма
Твір написано чотиристопним хореєм із перехресним чергуванням дактилічних та чоловічих / жіночих римувань, притаманним оповідній народній коломийковій інтонації та розмовному віршу Олійника.
Композиція побудована у формі сатиричного репортажу-діалогу з двох симетричних частин, де мовленнєва характеристика персонажів стає головним засобом викриття: канцеляризми Шпака («доповідать», «рапорт-звіт», «посилить боротьбу») різко дисонують із простою лаконічною народною мовою Гармаша.
Як читати
В основі конфлікту лежить непримиренна антитеза двох світоглядів і методів управління. Перший репрезентований «Шпаком-керівником», для якого жнива — це кабінетні папки, «п'ять нарад», інструктаж «Що таке є молотьба?» та нескінченні засідання. Слово «боротьба» у його вустах девальвується до абсурду, перетворюючись на ширму для прикриття власної некомпетентності.
Антиподом Шпака виступає раціональний голова артілі «Первомай» Гармаш. Його відповідь розвінчує демагогію: справжні хлібороби уникають гучних слів («В нас немає "боротьби"»), вони просто відкинули словесну полову заради праці колоска. Дотепний жарт про хлопців, що «борються на соломі», остаточно знімає пафос і повертає поняттям їхній первісний, природний сенс.
Фінальна моралістична дилема між «словесною позолотою» та реальною працею підводить читача до однозначного висновку. Олійник викриває псевдодіяльність як соціальну хворобу системи, протиставляючи їй етику чесного трудового обов'язку та селянську мудрість.
Теми: висміювання бюрократії · праця хлібороба · балаканина та показуха · сатира і гумор · жнива і хліб · соціальна відповідальність