Психотерапія і коза
Степан Олійник
Містечко. Лікарня.
Це й сталося там.
Зайшла до хірурга в береті мадам.
Присіла. І скаржиться, повна тривоги:
— Болять мені часто і руки і ноги...
Не менш півгодини хірург оглядав.
Мікстури, таблетки, рецепти їй дав.
А десь через тиждень, у пору ранкову,
Мадам у береті з'явилася знову:
— Купила і з'їла вже порцій зо п'ять!
І гроші пропали. І ноги болять.
Ви лікар! Ви мусите дать допомогу! —
Влупила мадам каблуком у підлогу.
— Затямте, що спокою вам я не дам! —
Немов з кулемета строчила мадам.
Діждавшись в її монолозі перерви:
— Це нерви! — аж вигукнув лікар. — Це нерви!
Тепер я вже бачу: причина у них... —
Притихла мадам. Потім лікар притих.
Пішла...
А за два дні в його кабінеті
З'явилася втретє мадам у береті:
— Діагноз ваш, лікарю, гідний хвали,
Причину хвороби ви точно знайшли...
Весела. З-під вій вже не капа сльоза:
— Псує мої нерви клятуща коза!
Коли б не доїла — відро переверне!
Клянусь вам: уже не видержують нерви!
Отож і прийшла я поради спитать:
Тримати козу а чи краще продать?
Про вірш
Дотепна гумореска висміює претензійну міщанку-іпохондрика, чиї уявні соматичні недуги та розхитані нерви виявляються наслідком банальної побутової війни зі свавільною домашньою козою.
Історія
Побутова сатира Степана Олійника часто зверталася до типажів провінційних обивателів, які прагнули копіювати міські манери («мадам у береті»), але залишалися прив'язаними до патріархального господарського побуту. Розквіт психосоматики та психотерапії в радянській медицині 1960–1970-х років нерідко сприймався обивателями спрощено й кумедно.
Подібні гуморески друкувалися в розділах гумору періодичних видань та мали великий успіх у виконанні артистів естради й майстрів художнього слова, слугуючи дієвим засобом психологічного розвантаження й викриття претензійного міщанства.
Форма
Вірш написано чотиристопним анапестом із перехресним та парним римуванням (ААББ / АбАб залежно від строфоїда), що створює стрімку, баладну динаміку оповіді та наслідує пружний крок і жвавий темп живого діалогу.
Ритмомелодика підпорядкована мовленнєвим характеристикам: рвані репліки «мадам» зі звукописом вибухових приголосних передають кулеметну чергу скарг, натомість лаконічні вигуки лікаря формують комічні інтонаційні контрапункти.
Як читати
Образ «мадам у береті» — це виразний соціально-психологічний шарж на міщанську претензійність та егоцентризм. Її театральна агресія («влупила мадам каблуком у підлогу», «немов з кулемета строчила») та маніпулятивні вимоги до хірурга створюють комічний ефект невідповідності між пафосом страждання та реальною поведінкою.
Докторський діагноз «Це нерви!» стає сюжетним переломом, що спонукає героїню до несподіваного інсайту. Лікар виступає тут у ролі мимовільного каталізатора комічного самовикриття пацієнтки, яка раптом перетворюється з грізної вимагачки на захоплену шанувальницю медицини.
Кульмінаційний пуант з'являється у фіналі: всесвітнє зло, що підточувало здоров'я «мадам», персоніфіковане в образі норовливої кози, котра щоразу перевертає дійницю. Контраст між науковим терміном «психотерапія» і приземленою дилемою («тримати козу а чи краще продать») породжує вибуховий сміховий ефект, дегероїзуючи іпохондричні забаганки.
Теми: гумореска · міщанство та показуха · медицина і пацієнти · комізм ситуації · провінційний побут · людські дивацтва