Вбери-но білу сукню

Василь Стус

Вбери-но білу сукню
на тіло на прогінне,
нехай я, переждалий,
од шалу затремчу.
Вбери пречисту сукню,
і озирнись лукаво,
і зваб мене прожогом,
аби я звисочів.
Вбери-но гарну сукню,
не дай мені уздріти
далекі перегони
пролопотілих літ.
Вбери дівочу сукню,
обдай тим сяйним сяйвом,
нехай відчую: медом
мені твій танцескік.
Вбери-но славну сукню
на тіло молодече,
на вигронені перса
і лебідь живота.
О захвате — несила
од думи продихнути:
зорить мені у душу
безсмертний погляд твій.

Про вірш

«Вбери-но білу сукню» Василь Стус: Вбери-но білу сукню на тіло на прогінне, нехай я, переждалий, од шалу затремчу.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Звертання тримає текст як розмову: читати вголос, ніби є живий адресат.

Теми: лірика · людська доля · пам'ять

Усі поети