Їх було двоє – прибиральниця i двiрник…
Василь Стус
Їх було двоє — прибиральниця i двiрник.
Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi —
там, де видно увесь Труханiв острiв,
Дарницю i навiть поближнi трамваї,
i жваво обговорювали замацану статтю
“Як ми готуємо пленум райкому”.
Мiж ними спалахнула жвава дискусiя,
в якому районi мiста
пленуми провадяться найкраще.
Двiрник був настирливий,
але прибиральниця не здавалась :
по пам’ятi вона цитувала Брежнєва.
Докази її, майже незаперечливi,
таки справляли враження,
бо двiрник, скiльки не опирався,
мусив був здатися.
З кишенi вiн дiстав
загорнений у газету снiданок —
цибулю, хлiб, кусень сала й пляшку води,
щедро розполовинив,
вiддавши їй бiльшу частину
хлiба, цибулi i навiть сала.
Поївши i попивши,
прибиральниця дiстала з-за пазухи
зашмарованого вузлика,
висипала в жменю дрiб’язок,
пiднесла до очей
i стала пiдраховувати навпомац.
Напевно, вона збиралася
розрахуватися за снiданок,
але двiрник зробив королiвський жест:
мовляв, не треба платнi,
сьогоднi вiн частує.
Про вірш
Гротескна побутова замальовка про прибиральницю і двірника на Володимирській гірці: пародія на заідеологізованість суспільства та зворушлива людська солідарність у злиднях.
Історія
Написано в 1970 році для збірки 'Веселий цвинтар', де Стус досліджував київську повсякденність епохи застою крізь оптику іронічного спостереження.
Володимирська гірка з панорамою Подолу, Труханового острова і Дніпра була улюбленим місцем прогулянок киян, водночас слугуючи контрастним тлом для спотвореної пропагандою реальності.
Текст фіксує явище тотальної індоктринації радянських людей, які навіть під час бідного сніданку оперували штампами партійних з'їздів і промов Брежнєва.
Форма
Прозопоетична новела (ритмізована верліброва проза) з тонкою психологічною деталізацією жестів і міміки персонажів.
Контрастне зіставлення піднесено-офіційної лексики ('пленум райкому', 'цитувала Брежнєва') з убогим побутовим натюрмортом (шмат сала, цибуля в замацаній газеті, зашмарований вузлик із копійками).
Як читати
Дискусія маргінальних робітників про райкомівські пленуми — нищівна сатира Стуса на радянський новояз, що витіснив із людської свідомості живу мову й реальні турботи.
Поділ скромного сніданку (хліб, цибуля і пляшка води) виявляє справжню людяність і тепло, що жевріють на самому споді приниженого соціуму.
'Королівський жест' двірника, який відмовляється від платні за сало, підносить убогу трапезу до рівня зворушливого шляхетства бідняків серед тотальної фальші.
Теми: Володимирська гірка · прибиральниця і двірник · пародія на пропаганду · радянські злидні · людяність і солідарність