Вже осені кругом передчуття…
Володимир Сосюра
Вже осені кругом передчуття…
І павутиння срібно простяглося
між саду віт. Упавши в небуття,
пожовклий лист торкнув моє волосся,
немов шепнув: “Забудь, забудь про все,
як я забув про те, що звем життям ми.
Мене холодний вітер понесе
і замете печальними снігами,
як і тебе — байдужий вихор літ,
і знать ніхто, і знать ніхто не буде,
що ти колись любив, співав цей світ
і що тебе за це любили люди”.
Як тихо скрізь. Поволі гасне день.
Але, як те, що знову він приходить,
листком пожовклим з дерева пісень
я не впаду у пам’яті народу.
1951
Про вірш
Глибока філософсько-пейзажна медитація про передчуття осені людського життя, де щемливий смуток за молодістю поєднується зі світлою вдячністю за пережите кохання.
Історія
1951 рік став одним із найважчих у житті Сосюри через організовану партійним апаратом кампанію цькування за вірш «Любіть Україну». Опинившись в ізоляції та очікуючи найгіршого, поет особливо гостро переживав осінні настрої як символ життєвого заходу.
Переживаючи кризу зрілого віку (поету виповнилося 53 роки), він вдивлявся в осінні прикмети як у дзеркало власної долі, де золоте листя віддзеркалювало посивілі скроні.
Форма
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням. Плинний і задумливий темп передає неквапні роздуми людини на порозі зрілості.
Майстерне використання паралелізмів між станами природи та порухами людської душі.
Як читати
Передчуття осені виникає ще серед пишного тепла, коли листя тільки починає жовтіти, так само як усвідомлення неминучого старіння приходить несподівано серед повноти сил. Золото на вербах стає передвісником прощання.
Ліричний герой озирається на пройдені літа: весна й літо його буття промайнули швидко, залишивши спогади про кохання, палкі поцілунки та нездійснені надії. У вірші звучить мотив неминучої втрати юнацької сили, проте без відчаю чи озлоблення.
Фінал сповнений мудрого примирення з плином часу. Осінь сприймається не як катастрофа, а як прекрасна й гідна пора підбиття підсумків, осяяна золотим теплом тихої любові.
Теми: передчуття осені · роздуми про молодість · зрілість і згасання · елегійний спокій · філософія часу